Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 12) | (1 Царів 14) →

Переклад Куліша та Пулюя

Синодальный перевод

  • І ось появивсь у Бетелї, по слову Господньому, чоловік Божий з Юдеї саме тодї, як Еробоам стояв коло жертівника, щоб закадити.
  • И вот, человек Божий пришёл из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение.
  • Сей промовив до жертівника слово Господне й сказав: Жертівнику, о жертівнику! тако глаголе Господь: Оце народиться домові Давидовому син, на ймя Йосія й заколювати ме на тобі жерцїв вижин, що кадять на тобі, й палити ме на тобі чоловічі кістки!
  • И произнёс к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесёт на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжёт на тебе.
  • І дав того ж дня знак словами: Ось вам знамено, що се сказав Господь: Сей жертівник розсядеться й попіл, що на йому, розсиплеться.
  • И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрёк Господь: вот, этот жертвенник распадётся, и пепел, который на нём, рассыплется.
  • Як же почув царь слово Божого чоловіка, що сей промовив до жертівника в Бетелї, простяг Еробоам від жертівника руку й повелїв: Хапайте його! І всохла рука в його, що проти його простяг, і не зміг уже її повернути 'д собі.
  • Когда царь услышал слово человека Божия, произнесённое к жертвеннику в Вефиле, то простёр Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простёр на него, и не мог он поворотить её к себе.
  • Жертівник же розсївся, й попіл з жертівника розсипався, по знакові, який дав Божий чоловік із наказу Господнього.
  • И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним.
  • І промовив царь до Божого чоловіка: Ублагай же Господа, Бога твого, й помолись за мене, щоб менї повернути знов руку 'д собі! І вблагав Божий чоловік лице Господнє, і рука царева повернулась ід йому й сталась такою, як вперед була.
  • И сказал царь человеку Божию: умилостиви лицо Господа, Бога твоего, и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лицо Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала как прежде.
  • І сказав царь чоловікові Божому: Ходи зо мною в господу та покріпись їдою, й дам тобі гостинця.
  • И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок.
  • Та чоловік Божий відказав цареві: Хоч би ти менї давав половину твого дому, то не пійду з тобою, не їсти му нїякого наїдку та й не пити му й води в твоїй господї;
  • Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте,
  • Бо так менї заповідано словом Господнїм: Не їж там хлїба й не пий води й не вертайся тою дорогою, що йшов єси.
  • ибо так заповедано мне словом Господним: «не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шёл».
  • От і пійшов він другим шляхом звідти й не вернувсь тим самим шляхом, що ним прийшов у Бетель.
  • И пошёл он другою дорогою и не пошёл обратно тою дорогою, которою пришёл в Вефиль.
  • У Бетелї ж та жив собі старий пророк. І прийшли сини його та й оповідали йому все, що вчинив Божий чоловік у Бетелї того дня, й слова, що він промовив цареві. Як оповідали ж вони те свойму батькові,
  • В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришёл и рассказал ему всё, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали сыновья отцу своему.
  • Спитав їх батько їх: Яким шляхом пійшов він звідти? І вказали йому сини його дорогу, що нею пійшов Божий чоловік, прийшовший з Юдеї.
  • И спросил их отец их: какою дорогою он пошёл? И показали сыновья его, какою дорогою пошёл человек Божий, приходивший из Иудеи.
  • Він же повелїв синам своїм: Сїдлайте менї осла! І як осїдлали йому осла, сїв він на його,
  • И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него.
  • І поїхав слїдом за Божим чоловіком, та й знайшов його седячого під дубом. І питає в його: Чи ти Божий чоловік, що прийшов із Юдеї? Відказав: Се я.
  • И поехал за человеком Божиим, и нашёл его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я.
  • І просить його: Ходи зо мною в хату та покріпись.
  • И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба.
  • Він же відказує: Не можу з тобою вертатись і пійти до тебе; не буду їсти хлїба анї води пити в сьому місцї,
  • Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сём месте,
  • Бо менї сказано словом Господнїм: Не їж хлїба, й не пий там води та й не вертай тою дорогою, що нею йшов єси.
  • ибо словом Господним сказано мне: «не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шёл».
  • І каже той йому: Та ж і я пророк, такий як ти, й ангел говорив менї словом Господнїм: Заверни його у господу, щоб він попоїв хлїба й напився води. Се ж він зрадив його.
  • И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: «вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьётся воды». — Он солгал ему.
  • І вернувсь той з ним і попоїв у його в дому хлїба й напився води.
  • И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды.
  • Ще ж вони седїли за столом, як прийшло слово Господнє до пророка, що завернув того,
  • Когда они ещё сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его.
  • І озвався він до Божого чоловіка, що прийшов із Юдеї: Оттак говорить Господь: За те, що ти супротивився велїнню Господньому, та й не пильнував заповідї, яку дав тобі Господь, Бог твій,
  • И произнёс он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь, Бог твой,
  • А вернувсь, їв хлїба й пив води в тому місцї, що про його він заповідав тобі: не їж хлїба, ба нї пий води, за те тїло твоє не ввійде в гробовище батьків твоїх.
  • но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: «не ешь хлеба и не пей воды», тело твоё не войдёт в гробницу отцов твоих.
  • Після того, як той попоїв і напився, звелїв він осїдлати осла пророкові, що його завернув був назад.
  • После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил.
  • І вирушив той. І зустрінув його в дорозї лев та й задавив його. І лежав труп його розпростертий на дорозї, а осел стояв коло його, стояв і лев коло трупа;
  • И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осёл же стоял подле него, и лев стоял подле тела.
  • Як же проходили люде мимо, бачили труп розпростертий на дорозї й лева, що стояв коло трупа. І прийшовши, оповідували в городї, що в йому жив старий пророк.
  • И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец.
  • Почувши про се пророк, що завернув був його з дороги, промовив: Се Божий чоловік, що супротивився велїнню Господньому, тим і подав Господь його левові, що роздер його й задавив, по слову Господньому, що заповів йому.
  • Пророк, воротивший его с дороги, услышав это, сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрёк ему.
  • І рече синам своїм: Осїдлайте менї осла! І зробили се.
  • И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они.
  • І поїхав і знайшов трупа його розпростертого на дорозї, осел же й лев стояли коло його. Лев нї трупа не жер, нї осла не роздер.
  • Он отправился и нашёл тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла.
  • І підняв він трупа чоловіка Божого, положив на осла та й привіз назад. І прийшов старий пророк у свій город, щоб оплакати та поховати його.
  • И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повёз его обратно. И пошёл пророк-старец в город свой, чтобы оплакать и похоронить его.
  • І положив трупа в своє гробовище та й плакав по йому: Ой братіку ж мій!
  • И положил тело его в своей гробнице и плакал по нём: увы, брат мой!
  • А поховавши його, промовив до синів своїх: Як я умру, поховайте мене в гробу, де поховано Божого чоловіка; коло його костей положите мої костї.
  • После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребён человек Божий; подле костей его положите кости мои;
  • Бо грозьба, що він по повелїнню Господньому промовив проти жертівника у Бетелї та проти всїх храмів на висотах у городах Самарийських, певно справдиться.
  • ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнёс о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских.
  • Та й після сього не звернув Еробоам із своєї ледачої дороги, а приставляв кого будь із людей жерцями на висотах. Хто бажав, тому й приручив жерецтво на висотах.
  • И после сего события Иеровоам не сошёл со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот.
  • Оце ж і вело дом Еробоамів до провини й до погибелї та затрати його з землї.
  • Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.

  • ← (1 Царів 12) | (1 Царів 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025