Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • І сказав Ілия Тесбій, із горожан Галаадських, до Ахаба: Так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що я стою на службі в його, сього року не буде нї роси, нї дощу, хиба на моє слово.
  • Илия из Тишбы, что в Галааде,99 сказал Ахаву:
    — Верно, как и то, что жив Господь, Бог Израиля, Которому я служу, — в эти годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
  • І прийшло до його слово Господнє таке:
  • К Илии было слово Господа:
  • Ізійди звідсї й поверни на схід сонця, та й сховайсь, коло потока Хората, що навпроти Йорданї:
  • — Уходи отсюда, поверни на восток и спрячься у реки Керита, что к востоку от Иордана.
  • З сього потока пити меш, а крукам повелїв я обмислювати тебе їдою там.
  • Из реки ты будешь пить, а кормить тебя Я повелел воронам.
  • І вчинив він по наказу Господньому, пійшов та й пробував на бурчацї Хоратї, що навпроти Йорданї.
  • И он сделал, как сказал ему Господь. Он пошел к реке Кериту, что к востоку от Иордана, и остался там.
  • І приносили йому круки хлїба й мясива уранцї й хлїба й мясива ввечері, а з бурчака він пив.
  • Вороны приносили ему хлеб и мясо утром и вечером, а пил он из реки.
  • По якомуся ж часї висох потік, бо не було в землї дощу.
  • Через некоторое время река пересохла, потому что в стране не было дождя.
  • І прийшло до його слово Господнє таке:
  • Тогда к нему было слово Господа:
  • Встань і йди в Сарепту Сидонську, та й пробувай там. Дав я там удові повелїннє кормити тебе.
  • — Теперь ступай в Сарепту,100 что близ Сидона, и живи там. Я повелел одной вдове кормить тебя.
  • І рушив та й подавсь у Сарепту. І як прийшов до воріт города, аж ось вдовиця збірає собі тріски. І озветься до неї та й просить: Дай менї трохи води в глечик напитись.
  • И он пошел в Сарепту. Когда он подошел к воротам города, там была вдова, которая собирала дрова. Он позвал ее и сказал:
    — Принеси мне в сосуде немного воды попить.
  • Як пійшла ж вона по воду, кликнув він услїд їй та й просить: Принеси менї, будьласко, й хлїба шматок.
  • Когда она пошла, он окликнул ее и сказал:
    — Принеси мне и кусок хлеба.
  • Вона ж каже: Так певно, як Господь, Бог твій, живе, нема в мене нїчого печеного, тільки з пригорщ муки в глеку та трошки олїї в банцї. Оце назбіраю трохи трісок та, вернувшись додому, зготую чого собі та синові, а як ізїмо, тодї вже й помремо.
  • — Верно, как и то, что жив Господь, твой Бог, — ответила она, — у меня нет хлеба — лишь пригоршня муки в кадке да немного масла в кувшине. Вот возьму пару поленьев и пойду, приготовлю из этой муки еду для себя и для сына. Съедим это, а потом и умрем.
  • Ілия ж каже їй: Не журися, йди додому та й зроби, як казала єси; тільки наперід спечи менї коржика та й принеси сюди, собі ж і синові твойму зготуєш опісля:
  • Илия сказал ей:
    — Не бойся. Иди домой и сделай так, как сказала. Но сперва сделай для меня из того, что у тебя есть, маленькую лепешку и принеси мне, а потом приготовь что-нибудь для себя и своего сына.
  • Так бо глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Борошно в гладисцї не зменьшиться й олїї в питунцї не убуде до того дня, аж пішле Господь на землю дощ.
  • Ведь так говорит Господь, Бог Израиля: «Мука в кадке не переведется и масло в кувшине не кончится до того дня, когда Господь пошлет на землю дождь».
  • І пійшла вона й зробила, як промовив їй Ілия, й їла вона, й він і дом її.
  • Она пошла и сделала так, как сказал ей Илия. И каждый день у нее, у Илии и у ее семьи была пища.
  • Муки в глецї не меншіло й олїї в банцї не убувало, по слову Господньому, що сказав через Ілию.
  • Мука в кадке не переводилась и масло в кувшине не кончалось — по слову Господа, сказанному Илией.
  • Послї сього занедужав син удовин, що її була господа, а недуга його так була тяжка, що вже й дихати не міг.
  • Через некоторое время сын той женщины, хозяйки дома, заболел. Ему становилось все хуже и хуже, и наконец он перестал дышать.
  • І каже вона Ілиї: Що менї чинити з тобою, чоловіче Божий? Прийшов єси до мене тільки про те, щоб нагадати мої провини, щоб за те вмер син мій.
  • Тогда она сказала Илии:
    — Что у тебя против меня, человек Божий? Ты пришел, чтобы напомнить мне о моем грехе и убить моего сына?
  • Він же сказав їй: Дай менї сюди синка твого. І взяв його з її лона, понїс його в горішню сьвітличку, де жив, та й положив на постелї в себе.
  • — Дай мне своего сына, — ответил ей Илия.
    Он взял его у нее из рук, отнес в верхнюю комнату, где он жил, и положил его на постель.
  • Тодї озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! чи ти ж бо заподїєш таке зло вдовицї, де я гостюю, що вмре її синок?
  • Затем он воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, неужели Ты наведешь беду и на вдову, у которой я живу, умертвив ее сына?
  • І нахилився тричі над хлопцем, й озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! дай же бо так, щоб душа сього хлопчика вернулась у його.
  • Он простерся над мальчиком три раза и воззвал к Господу:
    — Господи, Боже мой, пусть жизнь этого мальчика вернется к нему!
  • І почув Господь поклик Ілиїин, і душа хлопцева вернулась у його, так що він ожив.
  • Господь услышал мольбу Илии, и жизнь мальчика вернулась к нему, и он ожил.
  • Ілия ж узяв хлопця, понїс його з верхньої сьвітлички в господу, та й передав матері, й промовив: Дивись, син твій ожив.
  • Илия взял мальчика и отнес его вниз из своей комнаты в дом. Он отдал его матери и сказал:
    — Смотри, твой сын жив!
  • І сказала женщина Ілиї: Тепер я знаю, що ти чоловік Божий, та що слово Господнє в устах твоїх — правда.
  • Женщина сказала Илии:
    — Теперь я знаю, что ты — человек Божий и что слово Господа, сказанное тобой, истинно.

  • ← (1 Царів 16) | (1 Царів 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025