Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

1 Царів 22

1 Kings 22

  • 1
    Проминуло три роки й не було війни між Сириєю й Ізраїлем.
  • 1
    Jehoshaphat and Ahab

    For three years there was no war between Aram and Israel.
  • 2
    У третьому ж роцї прибув Йосафат, царь Юдин, до царя Ізраїлського.
  • 2
    Then during the third year, King Jehoshaphat of Judah went to visit King Ahab of Israel.
  • 3
    (А промовив був царь Ізраїлський до своїх слуг: Чи ви знаєте, що Рамот Галаадський до нас належить? Ми же мовчимо, замість щоб одняти його у царя Сирийського.)
  • 3
    During the visit, the king of Israel said to his officials, “Do you realize that the town of Ramoth-gilead belongs to us? And yet we’ve done nothing to recapture it from the king of Aram!”
  • 4
    І сказав він Йосафатові: Пійдеш зо мною на війну проти Рамоту Галаадського? І відказав Йосафат цареві Ізраїлському: Я хочу те, що й ти; мій люд як твій люд, мої конї як твої конї.
  • 4
    Then he turned to Jehoshaphat and asked, “Will you join me in battle to recover Ramoth-gilead?”
    Jehoshaphat replied to the king of Israel, “Why, of course! You and I are as one. My troops are your troops, and my horses are your horses.”
  • 5
    І сказав Йосафат цареві Ізраїлському: Поспитай перше, що казати ме про те Господь.
  • 5
    Then Jehoshaphat added, “But first let’s find out what the LORD says.”
  • 6
    І зібрав царь Ізраїлський пророки, до чотирох сот чоловіка, і спитав їх: Чи йти менї проти Рамоту в Галаадї на війну, чи занехати се? Вони відказали: Йди, Господь оддасть їх на поталу цареві.
  • 6
    So the king of Israel summoned the prophets, about 400 of them, and asked them, “Should I go to war against Ramoth-gilead, or should I hold back?”
    They all replied, “Yes, go right ahead! The Lord will give the king victory.”
  • 7
    Йосафат же каже: Чи нема тут ще й пророка Господнього, щоб нам через його поспитати Господа?
  • 7
    But Jehoshaphat asked, “Is there not also a prophet of the LORD here? We should ask him the same question.”
  • 8
    Царь же Ізраїлський відказав Йосафатові: Є ще один тут такий, щоб через його можна поспитати в Господа, та я не люблю його, бо нїчого доброго менї не пророкує, а тільки лихе — се Михей Емблаєнко. Йосафат же каже: Не говори так, царю.
  • 8
    The king of Israel replied to Jehoshaphat, “There is one more man who could consult the LORD for us, but I hate him. He never prophesies anything but trouble for me! His name is Micaiah son of Imlah.”
    Jehoshaphat replied, “That’s not the way a king should talk! Let’s hear what he has to say.”
  • 9
    І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Ійди скоро по Михея Емблаєнка.
  • 9
    So the king of Israel called one of his officials and said, “Quick! Bring Micaiah son of Imlah.”
  • 10
    Тим часом царь Ізраїлський й Йосафат, царь Юдейський, одягнені в царські ризи, седїли на площі в воротях Самариї, кожен на престолї свойму, а всї пророки віщували перед ними:
  • 10

    Micaiah Prophesies against Ahab

    King Ahab of Israel and King Jehoshaphat of Judah, dressed in their royal robes, were sitting on thrones at the threshing floor near the gate of Samaria. All of Ahab’s prophets were prophesying there in front of them.
  • 11
    (Один з них) Седекія Хенааненко зробив собі зелїзні роги та й каже: Так говорить Господь: Сими виколеш ти Сирийцїв, поки їх не вигубиш.
  • 11
    One of them, Zedekiah son of Kenaanah, made some iron horns and proclaimed, “This is what the LORD says: With these horns you will gore the Arameans to death!”
  • 12
    І всї пророки віщували так само й мовляли: Іди на Рамат у Галаадї, пощастить тобі, Господь подасть його на поталу цареві.
  • 12
    All the other prophets agreed. “Yes,” they said, “go up to Ramoth-gilead and be victorious, for the LORD will give the king victory!”
  • 13
    Посланець же, що пійшов кликати Михею, каже йому: Знай, що пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.
  • 13
    Meanwhile, the messenger who went to get Micaiah said to him, “Look, all the prophets are promising victory for the king. Be sure that you agree with them and promise success.”
  • 14
    Михея ж відказав: Так певно, як Господь живе, тільки те, що глаголати ме Господь менї, казати му.
  • 14
    But Micaiah replied, “As surely as the LORD lives, I will say only what the LORD tells me to say.”
  • 15
    Як прийшов же він до царя, питає в його царь: Михею! чи нам ійти війною на Рамот Галаадський, чи се занехати? І відказав йому той: Йди, буде вдача тобі, й Господь оддасть його в руки цареві.
  • 15
    When Micaiah arrived before the king, Ahab asked him, “Micaiah, should we go to war against Ramoth-gilead, or should we hold back?”
    Micaiah replied sarcastically, “Yes, go up and be victorious, for the LORD will give the king victory!”
  • 16
    Царь же промовив до його: Ще раз і ще раз заклинаю тебе, щоб ти менї в імя Господнє нїчого не говорив, тільки правду!
  • 16
    But the king replied sharply, “How many times must I demand that you speak only the truth to me when you speak for the LORD?”
  • 17
    І сказав він: Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, наче вівцї, що нема в їх пастуха. І каже Господь: Нема в їх пана; нехай байдужно вертається кожен додому.
  • 17
    Then Micaiah told him, “In a vision I saw all Israel scattered on the mountains, like sheep without a shepherd. And the LORD said, ‘Their master has been killed.a Send them home in peace.’”
  • 18
    І сказав царь Ізрайлїв Йосафатові: Чи не казав же я тобі, що він не віщує менї нїчого доброго, тільки лихе?
  • 18
    “Didn’t I tell you?” the king of Israel exclaimed to Jehoshaphat. “He never prophesies anything but trouble for me.”
  • 19
    І каже (Михея): Вислухай же слово Господнє: Я бачив Господа седячого на престолї свойму й все військо небесне стоїть праворуч і лїворуч його;
  • 19
    Then Micaiah continued, “Listen to what the LORD says! I saw the LORD sitting on his throne with all the armies of heaven around him, on his right and on his left.
  • 20
    І промовив Господь: Хто підманив би Ахаба, щоб двинув у поле та й полїг під Рамотом у Галаадї? І сей говорив так, а той инакше.
  • 20
    And the LORD said, ‘Who can entice Ahab to go into battle against Ramoth-gilead so he can be killed?’
    “There were many suggestions,
  • 21
    Тодї виступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь же спитав: Чим?
  • 21
    and finally a spirit approached the LORD and said, ‘I can do it!’
  • 22
    І відказав (дух): Я вийду та й зроблюсь духом ложним в устах його пророків. Господь же сказав: Ти зробиш те й підманиш його; йди й вчини так.
  • 22
    “‘How will you do this?’ the LORD asked.
    “And the spirit replied, ‘I will go out and inspire all of Ahab’s prophets to speak lies.’
    “‘You will succeed,’ said the LORD. ‘Go ahead and do it.’
  • 23
    Оце ж Господь, як бачиш, вложив ув уста всїм твоїм пророкам ложнього духа; тим часом як Господь недобре про тебе виповів.
  • 23
    “So you see, the LORD has put a lying spirit in the mouths of all your prophets. For the LORD has pronounced your doom.”
  • 24
    І приступив Седекія Хенааненко, ударив Михея по щоцї та й каже: Як то — чи ж від мене відойшов дух Господень, щоб говорити в тобі?
  • 24
    Then Zedekiah son of Kenaanah walked up to Micaiah and slapped him across the face. “Since when did the Spirit of the LORD leave me to speak to you?” he demanded.
  • 25
    Михей же промовив: Ти взнаєш про се того дня, як бігати меш із однієї комірки в другу, щоб сховатись.
  • 25
    And Micaiah replied, “You will find out soon enough when you are trying to hide in some secret room!”
  • 26
    Царь же Ізрайлїв повелїв: Возьміте Михея й одведїте його до Амона, городського начальника, та до Йоаса царевича,
  • 26
    “Arrest him!” the king of Israel ordered. “Take him back to Amon, the governor of the city, and to my son Joash.
  • 27
    І з'ясїть: Так говорить царь: Посадїть його в темницю та давайте йому хлїба скупо й води скупо, покіль я щасливо вернусь.
  • 27
    Give them this order from the king: ‘Put this man in prison, and feed him nothing but bread and water until I return safely from the battle!’”
  • 28
    І промовив Михей: Коли вернешся щасливо, так не Господь говорив через мене. І сказав: Слухай, увесь народе!
  • 28
    But Micaiah replied, “If you return safely, it will mean that the LORD has not spoken through me!” Then he added to those standing around, “Everyone mark my words!”
  • 29
    От і двинув царь Ізраїлський з Йосафатом, царем Юдейським, на Рамот у Галаадї.
  • 29

    The Death of Ahab

    So King Ahab of Israel and King Jehoshaphat of Judah led their armies against Ramoth-gilead.
  • 30
    І каже царь Ізраїлський Йосафатові: Я переодягнусь та й пійду до бою, ти ж будь у своїй царській одежі. І переодягнувся царь Ізраїлський та й виступив до бою.
  • 30
    The king of Israel said to Jehoshaphat, “As we go into battle, I will disguise myself so no one will recognize me, but you wear your royal robes.” So the king of Israel disguised himself, and they went into battle.
  • 31
    Царь же Сирийський повелїв трийцятьом і двом отаманам своїх боєвих колесниць: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, тільки на одного царя Ізраїлського.
  • 31
    Meanwhile, the king of Aram had issued these orders to his thirty-two chariot commanders: “Attack only the king of Israel. Don’t bother with anyone else!”
  • 32
    Отамани колесниць, побачивши Йосафата, подумали: Се мабуть царь Ізраїлський, й навернувши, вдарили на його, й закричав Йосафат.
  • 32
    So when the Aramean chariot commanders saw Jehoshaphat in his royal robes, they went after him. “There is the king of Israel!” they shouted. But when Jehoshaphat called out,
  • 33
    Скоро ж отамани колесниць постерегли, що се не царь Ізраїлський, одвернули від його.
  • 33
    the chariot commanders realized he was not the king of Israel, and they stopped chasing him.
  • 34
    Один же чоловік напяв лука та й пустив навманя стрілу й пострілив царя Ізраїлського між легкими й жолудком. І повелїв він свойму візникові: Одвертай та вивозь мене з боєвого натовпу, бо мене поранено.
  • 34
    An Aramean soldier, however, randomly shot an arrow at the Israelite troops and hit the king of Israel between the joints of his armor. “Turn the horsesb and get me out of here!” Ahab groaned to the driver of his chariot. “I’m badly wounded!”
  • 35
    Та битва того дня щораз більш закипала, й царь стояв у колесницї проти Сирийцїв, і вечером умер; кров із рани стїкала в колесницю.
  • 35
    The battle raged all that day, and the king remained propped up in his chariot facing the Arameans. The blood from his wound ran down to the floor of his chariot, and as evening arrived he died.
  • 36
    І загукали під захід сонця в війську: Кожен, вертайсь у свій город і в свою землю!
  • 36
    Just as the sun was setting, the cry ran through his troops: “We’re done for! Run for your lives!”
  • 37
    І вмер царь, і привезли його в Самарию та й поховали царя в Самариї.
  • 37
    So the king died, and his body was taken to Samaria and buried there.
  • 38
    Як обмивали ж колесницю в ставу, лизали собаки кров його, а блудницї купались у їй, по слову, що глаголав Господь.
  • 38
    Then his chariot was washed beside the pool of Samaria, and dogs came and licked his blood at the place where the prostitutes bathed,c just as the LORD had promised.
  • 39
    Прочі дїї Ахаба, й про се, що він чинив, і про будинок із слонової костї, що збудував, і про всї городи, що він утверджував, — про се сказано в лїтописній книзї царів Ізрайлевих.
  • 39
    The rest of the events in Ahab’s reign and everything he did, including the story of the ivory palace and the towns he built, are recorded in The Book of the History of the Kings of Israel.
  • 40
    І спочив Ахаб із батьками своїми, а син його Охозія став намість його царем.
  • 40
    So Ahab died, and his son Ahaziah became the next king.
  • 41
    Йосафат Асенко став царем у Юдеї у четвертому роцї Ахаба, царя Ізраїлського.
  • 41

    Jehoshaphat Rules in Judah

    Jehoshaphat son of Asa began to rule over Judah in the fourth year of King Ahab’s reign in Israel.
  • 42
    Трийцять і пять год було віку Йосафатового, як зробивсь царем, а двайцять і пять год царював у Ерусалимі. Матїр його звали Азуба Салаїлівна.
  • 42
    Jehoshaphat was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. His mother was Azubah, the daughter of Shilhi.
  • 43
    І ходив він усе дорогою батька свого Аси, не звертав з неї та чинив те, що Господеві до вподоби.
  • 43
    Jehoshaphat was a good king, following the example of his father, Asa. He did what was pleasing in the LORD’s sight. dDuring his reign, however, he failed to remove all the pagan shrines, and the people still offered sacrifices and burned incense there.
  • 44
    Тільки висот не поруйновано, й все ще жертував і кадив люд на висотах.
  • 44
    Jehoshaphat also made peace with the king of Israel.
  • 45
    І держав Йосафат мир із царем Ізрайлевим.
  • 45
    The rest of the events in Jehoshaphat’s reign, the extent of his power, and the wars he waged are recorded in The Book of the History of the Kings of Judah.
  • 46
    Инші дїла Йосафатові, його хоробрі дїї, й як він воював, се прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.
  • 46
    He banished from the land the rest of the male and female shrine prostitutes, who still continued their practices from the days of his father, Asa.
  • 47
    Вигубив іще з землї останки блудників, що з часів отця його Аси зіставались.
  • 47
    (There was no king in Edom at that time, only a deputy.)
  • 48
    Не було ж тодї царя в Едомі; наказний (намісник) був за царя.
  • 48
    Jehoshaphat also built a fleet of trading shipse to sail to Ophir for gold. But the ships never set sail, for they met with disaster in their home port of Ezion-geber.
  • 49
    Йосафат побудував був і кораблї на морі, щоб ходити в Офир і привозити золото; та вони не дійшли, бо порозбивались ув Езійон-Габері.
  • 49
    At one time Ahaziah son of Ahab had proposed to Jehoshaphat, “Let my men sail with your men in the ships.” But Jehoshaphat refused the request.
  • 50
    Казав тодї Охозія Ахабенко Йосафатові: Нехай мої люде з твоїми людьми пливуть на кораблях. Йосафат же не схотїв.
  • 50
    When Jehoshaphat died, he was buried with his ancestors in the City of David. Then his son Jehoram became the next king.
  • 51
    І почив Йосафат з своїми отцями й поховано його коло отцїв його в Давидовому городї, предківському. А син його Йорам зробився царем намість його.
  • 51

    Ahaziah Rules in Israel

    Ahaziah son of Ahab began to rule over Israel in the seventeenth year of King Jehoshaphat’s reign in Judah. He reigned in Samaria two years.
  • 52
    Охозія Ахабенко зробився царем у сїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, й царював два роки над Ізраїлем в Самариї.
  • 52
    But he did what was evil in the LORD’s sight, following the example of his father and mother and the example of Jeroboam son of Nebat, who had led Israel to sin.
  • 53
    І чинив він те, що було Господеві не до вподоби, й ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї й дорогою Еробоамовою Набатенковою, що доводив Ізраїля до гріхів.
  • 53
    He served Baal and worshiped him, provoking the anger of the LORD, the God of Israel, just as his father had done.
    • ← (1 Царів 21) | (2 Царів 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025