Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Елисей розмовляв з молодицею, що воскресив сина її, й рече їй: Збирайся й ійди з твоїми домівниками звідсї та й зупинись денебудь, де зможеш, бо Господь нашле семилїтню голоднечу на сю землю.
И говорил Елисей женщине, сына которой воскресил он, и сказал: встань, и пойди, ты и дом твой, и поживи там, где можешь пожить, ибо призвал Господь голод, и он придёт на сию землю на семь лет.
Знялась тодї молодиця та й учинила по слову чоловіка Божого, й пійшла з домовниками своїми звідти та й пробувала сїм лїт в Филистійській землї.
И встала та женщина, и сделала по слову человека Божия; и пошла она и дом её, и жила в земле Филистимской семь лет.
Як уплив же семий рік, вернулась молодиця з Филистійської землї та й прийшла просити царя про свою господу й поля свої.
По прошествии семи лет возвратилась эта женщина из земли Филистимской и пришла просить царя о доме своём и о поле своём.
Царь же саме тодї розмовляв із Гієзієм, слугою чоловіка Божого, та й каже: Роскажи ж менї про всї великі дїла, які вчинив Елисей.
Царь тогда разговаривал с Гиезием, слугою человека Божия, и сказал: расскажи мне всё замечательное, что сделал Елисей.
Тим часом, як він росказував цареві, що той мертвого оживив, появилась молодиця, що її сина він оживив, щоб шукати в царя помочі про свою господу й поля. І каже Гієзій: Пане мій, царю, оце й є та молодиця, а се її син, що Елисей воскресив його!
И между тем как он рассказывал царю, что тот воскресил умершего, женщина, которой сына воскресил он, просила царя о доме своём и о поле своём. И сказал Гиезий: господин мой, царь, это та самая женщина и тот самый сын её, которого воскресил Елисей.
І поспитав царь у молодицї, а вона розказала йому. І дав їй царь одного дворака та й повелїв йому: Гледи, щоб усе, що до неї належить, а до того й усю користь із її нив вернено їй з того часу, як покинула землю, аж по сей день!
И спросил царь у женщины, и она рассказала ему. И дал ей царь одного из придворных, сказав: возвратить ей всё принадлежащее ей и все доходы с поля, с того дня, как она оставила землю, поныне.
І пійшов Елисей у Дамаск, саме як Бенадад, царь Сирийський, лежав у недузї. Як же йому сказано: Прийшов сюди чоловік Божий,
И пришёл Елисей в Дамаск, когда Венадад, царь Сирийский, был болен. И донесли ему, говоря: пришёл человек Божий сюда.
Каже царь Азаїлові: Візьми з собою гостинцї, йди зустріч Божому чоловікові та й поспитай через його в Господа, чи я одужаю з сієї недуги моєї.
И сказал царь Азаилу: возьми в руку твою дар и пойди навстречу человеку Божию, и вопроси Господа через него, говоря: выздоровею ли я от сей болезни?
І пійшов Азаїл зустріч йому, взявши з собою гостинцї, всякі дорогощі Дамаські, скілько сорок верблюдів могли понести, й, прийшовши, став перед ним та й промовив: Син твій Бенадад, царь Сирийський, послав мене до тебе поспитати: Чи одужаю я з сієї недуги моєї?
И пошёл Азаил навстречу ему, и взял дар в руку свою и всего лучшего в Дамаске, сколько могут нести сорок верблюдов, и пришёл и стал пред лицо его, и сказал: сын твой, Венадад, царь Сирийский, послал меня к тебе спросить: «выздоровею ли я от сей болезни?»
І відказав йому Елисей: Йди, скажи йому: Одужаєш, хоч Господь виявив менї, що він мусить умерти.
И сказал ему Елисей: пойди, скажи ему: «выздоровеешь»; однако ж открыл мне Господь, что он умрёт.
І вдививсь (Елисей) в його, так що він аж занепокоївся, і заплакав чоловік Божий.
И устремил на него Елисей взор свой, и так оставался до того, что привёл его в смущение; и заплакал человек Божий.
І питає в його Азаїл: Чого ти плачеш, добродїю? І відказав він: Бо знаю, яке ти лихо заподїєш Ізрайлеві. Утверджені їх городи пустиш ти пожаром, а їх молодїж побєш мечем, дїтвору їх пороздоптуєш, і вагітних жінок розтинати меш.
И сказал Азаил: отчего господин мой плачет? И сказал он: оттого, что я знаю, какое наделаешь ты сынам Израилевым зло; крепости их предашь огню, и юношей их мечом умертвишь, и грудных детей их побьёшь, и беременных женщин у них разрубишь.
І відказав Азаїл: Хто ж такий раб твій, я, пес, щоб таке страшне чинити? І рече Елисей: Господь указав менї в тобі царя Сирийського.
И сказал Азаил: что такое раб твой, пёс, чтобы мог сделать такое большое дело? И сказал Елисей: указал мне Господь в тебе царя Сирии.
От і пійшов собі він од Елисея, а як прийшов до свого пана, питає сей: Що сказав Елисей? І відповів: Казав, що ти одужаєш.
И пошёл он от Елисея, и пришёл к государю своему. И сказал ему этот: что говорил тебе Елисей? И сказал: он говорил мне, что ты выздоровеешь.
На другий же день узяв він покривало, намочив його в водї та й розпростер на його лицї, і він умер, а Азаїл зробився намість його царем.
А на другой день он взял одеяло, намочил его водою и положил на лицо его, и он умер. И воцарился Азаил вместо него.
І зробився в пятому роцї Йорама Ахабенка, царя Ізрайлевого, царем Йорам, син Йосафатів, царя Юдиного.
В пятый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, за Иосафатом, царём Иудейским, воцарился Иорам, сын Иосафатов, царь Иудейский.
Трийцять і два роки було віку його, як зробився царем, а царював вісїм год у Ерусалимі.
Тридцати двух лет был он, когда воцарился, и восемь лет царствовал в Иерусалиме,
І ходив він дорогою царів Ізраїлських, як чинив дом Ахабів, бо держав дочку Ахабову, й чинив те, що було Господеві не до вподоби.
и ходил путём царей Израильских, как поступал дом Ахавов, потому что дочь Ахава была женою его, и делал неугодное в очах Господних.
Та Господь не хотїв вигубити Юду задля раба свого Давида, бо він обітував йому дати сьвіточ в дїтях його по всї часи.
Однако ж не хотел Господь погубить Иуду, ради Давида, раба Своего, так как Он обещал дать ему светильник в детях его на все времена.
Під його царюваннєм визволились Едомії зпід верховоду Юдиного та й поставили царя над собою.
Во дни его выступил Едом из-под руки Иуды, и поставили они над собою царя.
І двинув Йорам з усїма боєвими возами під Заїр, і піднявсь уночі та й побив Ідуміїв, що держали його в облязї, й їх начальників над колесницями, а люд повтїкав додому.
И пошёл Иорам в Цаир, и все колесницы с ним; и встал он ночью, и поразил Идумеян, окружавших его, и начальников над колесницами, но народ убежал в шатры свои.
Та відпали Едомії зпід верховоду Юдиного по сей день. Тодї ж відпала й Либна.
И выступил Едом из-под руки Иуды до сего дня. В то же время выступила и Ливна.
Проче про Йорама й про все, що він творив, прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.
Прочее об Иораме и обо всём, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.
І спочив Йорам із батьками своїми й поховано його коло батьків його в Давидовому городї, а син його Охозія зробився царем намість його.
И почил Иорам с отцами своими, и погребён с отцами своими в городе Давидовом. И воцарился Охозия, сын его, вместо него.
У двайцятому роцї Йорамовому Ахабенковому, царя Ізрайлевого, настав царем Охозія, син Йорама, царя Юдейського.
В двенадцатый год Иорама, сына Ахавова, царя Израильского, воцарился Охозия, сын Иорама, царя Иудейского.
Двайцять і два годи було віку Охозієвого, як він став царем, а царював один рік у Ерусалимі. Матїр його звалась Готолїя, внука Амбрієва, царя Ізраїлського.
Двадцати двух лет был Охозия, когда воцарился, и один год царствовал в Иерусалиме. Имя же матери его Гофолия, дочь Амврия, царя Израильского.
І ходив він дорогою дому Ахабового, й чинив те, що було Господеві не до вподоби, як і дом Ахабів, бо був посвоячений із домом Ахабовим.
И ходил путём дома Ахавова, и делал неугодное в очах Господних, подобно дому Ахавову, потому что он был в родстве с домом Ахавовым.
І двинув він із Йорамом Ахабенком на війну проти Азаїла, царя Сирийського, під Рамот у Галаадї; та Сирийцї поранили Йорама.
И пошёл он с Иорамом, сыном Ахавовым, на войну с Азаилом, царём Сирийским, в Рамоф Галаадский, и ранили Сирияне Иорама.
І вернувсь царь Йорам у Езреель, щоб вигоювати рани, що задали йому Сирийцї в Рамотї, як воював із Азаїлем, царем Сирийським. І прийшов був Охозія Йораменко, царь Юдин, одвідати в Езреелї Йорама Ахабенка, бо він лежав у недузї.
И возвратился Иорам царь, чтобы лечиться в Изрееле от ран, которые причинили ему Сирияне в Рамофе, когда он воевал с Азаилом, царём Сирийским. И Охозия, сын Иорама, царь Иудейский, пришёл посетить Иорама, сына Ахавова, в Изреель, так как он был болен.