Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
І побудував він собі доми в містї Давидовому, й приладив місце для скринї Божої, й построїв для неї намет.
І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.
Тодї сказав Давид: Нїхто не повинен носити Божої скринї, окрім левітів, бо їх вибрав Господь на те, щоб носити ковчег Божий й йому служити до віку.
Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.
І зібрав Давид усїх Ізрайлитян у Ерусалим, щоб внести ковчег Господнїй на його місце, що його приладив для його.
І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.
Із синів Кагатових, Уриїла, начальника, та його братів, — сто двайцять чоловіка;
Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.
З синів Мераріїних, Асаїю, начальника, та його братів, — двістї двайцять чоловіка;
Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.
З синів Герсонових, Йоїля, начальника, та його братів, — сто трийцять чоловіка;
Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.
З синів Елисафанових, Шемаю, начальника, та його братів, — двістї;
Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.
З синів Хевронових, Елїела, начальника, та його братів, — вісїмдесять;
Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.
З синів Уззиїлових, Аминадаба, начальника, та братів його, — сто двайцять.
Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.
І покликав Давид сьвященників: Садока та Абіятара, й левітів: Уриїла, Асаїю, Йоїля, Шемаїю, Елїєла та Аминадаба,
І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
І сказав їм: Ви голови в родах левітських, осьвятїте себе з братами вашими, й перенесете скриню Господа, Бога Ізрайлевого, на місце, що я приладив для його.
та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.
Бо передше, як вас не було, то Господь, Бог наш, покарав нас за те, що ми не шукали його, як слїд.
Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.
І осьвятились сьвященники й левіти задля того, щоб нести скриню Господа, Бога Ізрайлевого,
І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
І несли сини Левіїні ковчег Божий на плечах на жертках, як звелїв Мойсей по слову Господньому.
І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.
І звелїв Давид левітським начальникам приставити своїх братів, грачів на приборах музичних, на псалтирях та цитрах та кимвалах, щоб роздавався голос радощів.
І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.
І поставили (такими) левітами Емана, сина Йоїлевого, зпоміж братів його: Асафа, Берехіїного сина; а з синів Мараріїних, братів їх: Етана, Кушаіїного сина;
І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.
А з ними братів їх другорядних: Захарію, Бена, Яазиїла, Шемирамота, Ехиїла, Уннїя, Елїава, Банею, Маасея, Маттатію, Елифлеуя, Микнея й Обед-Едома та Еїєла, воротарів.
А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.
Еман, Асаф та Етан грали голосно на мідяних кимвалах,
А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.
А Захарія, Азиїл, Шемирамот, Ехиїл, Уннїй, Елїав, Массея та Банея — на псалтирях, тонким голосом.
А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.
А Маттатія, Елифелуй, Микней, Обед-Едом, Еїєл та Азазія — на цитрах, щоб зачинати.
А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.
А Хенанїя, старшина над левітами, був вчительом сьпіву, бо він був тямущий в тому.
А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.
Шеванїя, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарія, Банея та Елїєзер, сьвященники, трубили в труби перед Божою скринею. Обед-Едом та Ехія були дверниками коло скринї.
А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
Отак Давид та Ізраїлські старшини та тисячники пійшли переносити скриню завіту Господнього з дому Обед-Едомового з радощами.
І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
І як Бог допоміг левітам, що несли скриню завіту Господнього, тодї зарізали на жертву сїм назимків і сїм баранів.
І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.
Давид був одягнутий в висонову одежу, так само й усї левіти, що несли скриню, й сьпівцї, й Хананїя, старшина над музиками й сьпівцями. На Давидї ж був ще лняний ефод.
А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.
Так нїс увесь Ізраїль скриню завіту Господнього з викликуваннєм при гуку рога й труб та кимвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
Коли скриня Господнього зявіту входила в місто Давидове, Мелхола, Саулова дочка, дивилась у вікно, а побачивши, що царь Давид скаче й грає, зганила його в свойму серцї.
І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.