Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а заміст його став царем його син.
Наас был царём аммонитян. Наас умер, и его сын стал новым царём.
І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потішити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потішити його.
Тогда Давид сказал: "Наас был добр ко мне, и я буду добр к Аннону, сыну Нааса". И Давид отправил послов, чтобы утешить Аннона в смерти его отца. И послы Давида отправились в страну Аммонитскую, чтобы утешить Аннона.
Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?
Но вожди аммонитские сказали Аннону: "Не будь глупцом. Давид послал этих людей не для того, чтобы утешить тебя или почтить твоего мёртвого отца! Нет, Давид послал своих слуг следить за тобой и за твоей землёй, так как хочет уничтожить твою землю!"
І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.
Аннон взял слуг Давида и обрезал им бороды. Аннон также обрезал их одежды до бёдер и затем отправил их назад.
І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, — бо їх дуже знеславили, — й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.
Людям Давида было очень стыдно возвращаться домой. К Давиду пришли и рассказали, что случилось с его людьми. И царь Давид послал сказать им: "Останьтесь в городе Иерихоне, пока снова отрастут ваши бороды, и тогда возвращайтесь домой".
Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Месопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.
Аммонитяне увидели, что они сами сделали себя ненавистными врагами Давида. Тогда Аннон и аммонитяне за тысячу талантов серебра купили колесницы и колесничих из Сирии Месопотамской. Они также купили колесницы и колесничих из Сирии Мааха и из Сувы.
І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.
Аммонитяне купили тридцать две тысячи колесниц. Они также заплатили царю Маахе и его войску, чтобы те пришли и помогли им. Царь Мааха и его войско пришли и разбили лагерь возле города Медева, и аммонитяне вышли из своих городов и приготовились к сражению.
Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.
Давид услышал, что аммонитяне готовятся к войне. Тогда он послал Иоава и войско Израиля сразиться с ними.
І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.
Аммонитяне вышли и приготовились к бою у ворот города. Цари же, которые пришли помочь, стояли отдельно в поле.
Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.
Иоав увидел, что там было два войска, готовых сразиться с ним. Одно войско было перед ним, а другое позади него. Тогда Иоав выбрал несколько лучших воинов Израиля и послал их сразиться с сирийским войском.
А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.
Остальную часть израильского войска Иоав отдал под командование Авессе, брату Иоава. Эти воины вышли сразиться с войском аммонитян.
І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.
Иоав сказал Авессе: "Если войско сирийцев будет одолевать нас, то ты должен помочь мне. А если войско аммонитян будет одолевать тебя, то я помогу тебе.
Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
Будем мужественны и тверды в борьбе за наш народ, и за города Бога нашего! Пусть Господь делает то, что считает правильным".
От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
Иоав и войско, которое было с ним, атаковали войско сирийцев. И сирийское войско бежало от Иоава.
Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.
Аммонитяне увидели, что сирийцы бегут, и тоже побежали от Авессы и его войска, и вернулись в свой город, а Иоав вернулся в Иерусалим.
Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
Сирийские вожди увидели, что Израиль поразил их. Тогда они отправили послов за помощью к сирийцам, которые жили с восточной стороны Евфрата. Совак был начальником войска Адраазара из Сирии. Совак также вёл и остальных сирийских воинов.
Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.
Когда Давид услышал об этом, он собрал весь народ Израиля и повёл их через реку Иордан, и они встретились лицом к лицу с сирийцами. Давид подготовил своё войско к бою, и они атаковали сирийцев.
Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.
Сирийцы бежали от израильтян. Давид и его люди убили семь тысяч сирийских колесничих и сорок тысяч сирийских воинов. Они также убили и Совака, начальника сирийского войска.
Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям.
Когда начальники Адраазара увидели, что Израиль разбил их, они заключили с Давидом мир. Они стали слугами Давида, и сирийцы отказались далее помогать аммонитянам.