Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.
І постав диявол в Ізраїлі, підбурив Давида, щоб почислити Ізраїль.
І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.
І промовив цар Давид Йоаву і начальникам війська: Ідіть, перерахуйте Ізраїля від Вирсавії й аж до Дана і принесіть до мене, і знатиму їхню чисельність!
І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?
І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до Свого народу так, як ці — стократ, і очі мого володаря-царя дивляться. Усі раби моєму володареві. Чому цього шукає мій володар? Щоб це не було на гріх Ізраїлеві.
Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.
Та слово царя взяло верх над словом Йоава. І вийшов Йоав, пройшов по всіх околицях Ізраїля і прийшов у Єрусалим.
І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв — чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.
І Йоав дав Давидові загальну кількість перепису народу, і всього Ізраїля було мільйон і сто тисяч мужів, які витягають меч, а Юда — чотириста і вісімдесят тисяч мужів, які витягають меч.
А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.
Левія і Веніаміна не порахував серед них, бо слово царя перемогло Йоава.
І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.
І поганим виявилося перед Богом це діло, і Він уразив Ізраїль.
Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.
І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, бо вчинив це діло. Тепер забери зло Твого раба, бо я дуже нерозумний!
І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:
І сказав Господь до Ґада, провидця, який був у Давида, наказуючи:
Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.
Іди і заговори до Давида, промовляючи: Так говорить Господь: Три речі Я можу навести на тебе, вибери собі одну з них, і зроблю тобі.
І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:
І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибери собі:
Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.
або три роки голоду, або три місяці втікати з-перед твоїх ворогів і бути вигубленим мечем твоїх ворогів, або три дні Господнього меча і смерть в землі, й ангела Господнього, який вигублює серед усього спадку Ізраїля! Тепер же гляди, яке слово відповім Тому, Хто мене послав!
І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.
І сказав Давид Ґадові: Надто складні для мене всі три. Тож упаду в руки Господа, бо Його милосердя дуже велике, тільки б я не попав у руки людей!
І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.
І Господь навів смерть на Ізраїль, і полягли з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік, —
І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.
Бог послав ангела в Єрусалим, щоб вигубити його. І коли той вигублював, Господь побачив, і Він покаявся за зло, і сказав ангелові, який вигублював: Досить тобі, опусти твою руку! А Господній ангел стояв на току Орни, євусейця.
І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.
І Давид підняв свої очі, і побачив Господнього ангела, який постав між землею і між небом, та його оголений меч, простягнений проти Єрусалима, був у його руці. І Давид і старійшини, одягнені в мішковину, упали долілиць.
І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.
І промовив Давид до Бога: Хіба не я наказав почислити народ? І я є тим, хто згрішив; я дійсно вчинив зло [1]! А ці вівці, що вони зробили? Господи Боже, нехай Твоя рука буде на мені, на домі мого батька, а не на Твоєму народі на загибель, Господи!
І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давідові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.
І ангел Господній сказав Ґадові переказати Давидові, щоб пішов поставити Господу жертовник на току Орни, євусейця.
І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.
І за словом Ґада, яке він сказав в Ім’я Господнє, Давид пішов.
Орна ж, глянувши горі, побачив — а з ним і чотири сини його — ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.
А Орна повернувся і побачив царя (його чотири сини переховувалися з ним, і Орна потайки молотив пшеницю).
І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.
І Давид підійшов до Орни, а Орна вийшов з току і поклонився Давидові обличчям до землі.
І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.
І Давид звернувся до Орни: Дай мені місце твого току, і я збудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за відповідну ціну, і спиниться пошесть серед народу!
І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.
А Орна сказав Давидові: Візьми собі, і нехай мій володар-цар зробить те, що добре перед ним. Поглянь, я дав телят на всепалення, а плуг і вози — на дрова, і зерно — на жертву! Усе я віддав!
І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.
Та цар Давид сказав Орні: Ні, я таки куплю [2]їх за відповідну ціну! Адже не візьму для Господа те, що твоє, щоб принести даром Господу всепалення.
І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.
І дав Давид Орні за його місце шістсот золотих сиклів на вагу.
І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.
І Давид збудував там жертовник для Господа й приніс всепалення і жертви за спасіння. І закликав до Господа, і Він вислухав його вогнем з неба на жертовнику всепалення, і поглинув всепалення.
І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.
І Господь промовив до ангела, і той повернув меч у піхви.
Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.
У той час, коли Давид побачив, що Господь його вислухав на току Орни, євусейця, він приніс там жертву.
Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.
На той час Господній намет, який зробив Мойсей у пустелі, і жертовник всепалень були у Вамі, у Ґаваоні.