Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

І сказав царь Давид до всього збору: Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий і малосилий, а дїло се велике, бо се будинок не для людини, а для Господа Бога.

1

Offerings for the Temple

And David the king said to all the assembly, “Solomon my son, whom alone God has chosen, is young and inexperienced, and the work is great, for the palace will not be for man but for the Lord God.

2

Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, і срібла на срібний, і мідї на мідяний, і залїза на залїзний, і дерева на деревяний; каменї ониксові, рубіни вставні, камінцї дорогі й різноцьвітні та велику силу мармуру;

2

So I have provided for the house of my God, so far as I was able, the gold for the things of gold, the silver for the things of silver, and the bronze for the things of bronze, the iron for the things of iron, and wood for the things of wood, besides great quantities of onyx and stones for setting, antimony, colored stones, all sorts of precious stones and marble.

3

До того — по моїй щиростї до дому Бога мого — є ще в мене власний скарб золота й срібла, й се я даю на дом Бога мого, окрім того всього, що я приготовив для сьвятого дому:

3

Moreover, in addition to all that I have provided for the holy house, I have a treasure of my own of gold and silver, and because of my devotion to the house of my God I give it to the house of my God:

4

Три тисячі талантів золота, золота Офирського, та сїм тисяч талантів щирого срібла на обкладки стїн в домах,

4

3,000 talentsa of gold, of the gold of Ophir, and 7,000 talents of refined silver, for overlaying the walls of the house,b

5

Щоб було золоте, що повинно бути золотим, а срібне, що має бути срібним, і на всякі вироби рук штукарських. А тепер може ще чия ласка, пожертвувати сьогоднї для Господа?

5

and for all the work to be done by craftsmen, gold for the things of gold and silver for the things of silver. Who then will offer willingly, consecrating himselfc today to the Lord?”

6

І почали жертвувати старшини в родинах, і началники над поколїннями Ізрайлевими, й тисячники та сотники, й управителї майна царського.

6

Then the leaders of fathers’ houses made their freewill offerings, as did also the leaders of the tribes, the commanders of thousands and of hundreds, and the officers over the king’s work.

7

І дали на будову дому Божого пять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, а срібла десять тисяч талантів, мідї же вісїмнайцять тисяч талантів, а залїза сто тисяч талантів.

7

They gave for the service of the house of God 5,000 talents and 10,000 daricsd of gold, 10,000 talents of silver, 18,000 talents of bronze and 100,000 talents of iron.

8

І в кого знайшлись діяменти, ті віддавали й їх до скарбівнї дому Господнього, на руки Ехієля Герсоненка.

8

And whoever had precious stones gave them to the treasury of the house of the Lord, in the care of Jehiel the Gershonite.

9

І радий був народ, що вони розщедрились, бо вони жертвували Господеві від щирого серця, а й царь Давид так само радїв вельми.

9

Then the people rejoiced because they had given willingly, for with a whole heart they had offered freely to the Lord. David the king also rejoiced greatly.

10

І благословив Давид Господа перед усією громадою, й промовив Давид: Славен єси, Господи, Боже Ізраїля, отця нашого по віки вічні!

10

David Prays in the Assembly

Therefore David blessed the Lord in the presence of all the assembly. And David said: “Blessed are you, O Lord, the God of Israel our father, forever and ever.

11

Твоя, Господи, величність, і сила, й слава, й побіда, й пишнота, й все, що на небі й на землї, твоє; твоє, Господи, царство, й ти висший над усе, яко Владика.

11

Yours, O Lord, is the greatness and the power and the glory and the victory and the majesty, for all that is in the heavens and in the earth is yours. Yours is the kingdom, O Lord, and you are exalted as head above all.

12

І багацтво й слава від лиця твого, й ти володїєш над усїм, і в твоїй руцї сила й могучість, і твоя власть, зробити кожного великим і дужим.

12

Both riches and honor come from you, and you rule over all. In your hand are power and might, and in your hand it is to make great and to give strength to all.

13

І тепер, Боже наш, ми славимо тебе й хвалимо величне імя твоє.

13

And now we thank you, our God, and praise your glorious name.

14

Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так як оце, жертвувати? Але від тебе все, й з твоєї руки все, що ми віддали тобі;

14

“But who am I, and what is my people, that we should be able thus to offer willingly? For all things come from you, and of your own have we given you.

15

Ми бо чужинцї й приходнї перед тобою, як і всї батьки наші; неначе тїнь життє наше на землї, й нїчого нема тревалого.

15

For we are strangers before you and sojourners, as all our fathers were. Our days on the earth are like a shadow, and there is no abiding.e

16

Господи, Боже наш! усї оцї достатки, що ми наготували для збудування дому тобі, твоєму іменню сьвятому, воно з твоєї руки, й все твоє.

16

O Lord our God, all this abundance that we have provided for building you a house for your holy name comes from your hand and is all your own.

17

Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й любиш щирість серця; я від щирого серця мого пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що тут знаходиться, радо жертвує тобі.

17

I know, my God, that you test the heart and have pleasure in uprightness. In the uprightness of my heart I have freely offered all these things, and now I have seen your people, who are present here, offering freely and joyously to you.

18

Господи, Боже Авраама, Ізаака й Ізраїля, батьків наших! удержуй до віку сесю добру волю в серцї народу твого, й направляй серце їх до тебе.

18

O Lord, the God of Abraham, Isaac, and Israel, our fathers, keep forever such purposes and thoughts in the hearts of your people, and direct their hearts toward you.

19

А Соломонові, мойму синові, дай серце щире, щоб хоронив твої заповідї, твої обявлення та постанови твої, та щоб здїйснив усе це й построїв будинок, що для його я все приготував.

19

Grant to Solomon my son a whole heart that he may keep your commandments, your testimonies, and your statutes, performing all, and that he may build the palace for which I have made provision.”

20

І промовив Давид до всієї громади: Славіте Господа, Бога нашого! — І славив увесь збір Господа, Бога отцїв своїх, і припав та поклонився Господеві й цареві.

20

Then David said to all the assembly, “Bless the Lord your God.” And all the assembly blessed the Lord, the God of their fathers, and bowed their heads and paid homage to the Lord and to the king.

21

І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепаленнє Господеві: тисячу назимків, тисячу баранів, тисячу ягнят із їх ливними жертвами, й безлїч жертов від усього Ізраїля.

21

And they offered sacrifices to the Lord, and on the next day offered burnt offerings to the Lord, 1,000 bulls, 1,000 rams, and 1,000 lambs, with their drink offerings, and sacrifices in abundance for all Israel.

22

І їли й пили перед Господом того дня з великими радощами; й окликали вдруге царем Соломона, сина Давидового, й помазали його перед Господом на верховного князя, а Садока на первосьвященника.

22

And they ate and drank before the Lord on that day with great gladness.

Solomon Anointed King

And they made Solomon the son of David king the second time, and they anointed him as prince for the Lord, and Zadok as priest.

23

І засїв Соломон на престолї Господньому, яко царь, замість Давида, отця свого, й щастилось йому, й ввесь Ізраїль корився йому.

23

Then Solomon sat on the throne of the Lord as king in place of David his father. And he prospered, and all Israel obeyed him.

24

І вся старшина й всї можні, як і всї сини царя Давида покорились цареві Соломонові.

24

All the leaders and the mighty men, and also all the sons of King David, pledged their allegiance to King Solomon.

25

І звеличив Господь Соломона перед очима усього Ізраїля, й дав йому славу царства, якої не мав переднїйше нї один царь в Ізраїлї.

25

And the Lord made Solomon very great in the sight of all Israel and bestowed on him such royal majesty as had not been on any king before him in Israel.

26

Оттак Давид, син Ессеїв, царював над усїм Ізраїлем.

26

The Death of David

Thus David the son of Jesse reigned over all Israel.

27

Часу царювання його над Ізраїлем було сорок років: в Гебронї царював він сїм років, а в Ерусалимі царював трийцять і три роки.

27

The time that he reigned over Israel was forty years. He reigned seven years in Hebron and thirty-three years in Jerusalem.

28

І помер в добрій старостї, нажившись на сьвітї в багацтві й славі; й зацарював Соломон, його син, замість його.

28

Then he died at a good age, full of days, riches, and honor. And Solomon his son reigned in his place.

29

Дїї царя Давида, переднїйші й послїдні, записані в записках віщого Самуїла, й в записках пророка Натана, й в записках віщого Гада;

29

Now the acts of King David, from first to last, are written in the Chronicles of Samuel the seer, and in the Chronicles of Nathan the prophet, and in the Chronicles of Gad the seer,

30

А так само й все його царюваннє, й хоробрість його, й пригоди, що зайщли були з ним і з Ізраїлем і з усїма царствами в краях.

30

with accounts of all his rule and his might and of the circumstances that came upon him and upon Israel and upon all the kingdoms of the countries.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

1 Хронік 29

1 Chronicles 29