Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (2 Хронік 17) | (2 Хронік 19) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • І мав Йосафат велике багацьтво й славу; і поріднився він із Ахабом.
  • І в Йосафата було ще багатство і велика слава, і він подружився з домом Ахава.
  • І пійшов він у кілька років до Ахаба в Самарию; й порізав Ахаб про його та про людей, що були при йому, багато овець та волів, і намовляв його йти на Рамот Галаадський.
  • При завершенні кількох років він пішов до Ахава в Самарію. Ахав зарізав багато овець і телят для нього і народу, який був з ним, і заманив його піти з ним на Рамот ґалаадський.
  • І говорив Ахаб, царь Ізраїлський, Йосафатові, цареві Юдейському: Пійдеш зо мною на Рамот Галаадський? І відказав той йому: Як ти, так і я, — як твій народ, так і мій народ; ійду з тобою на війну!
  • Ахав, цар Ізраїля, звернувся до Йосафата, царя Юди: Піди зі мною на Рамот ґалаадський! А той йому сказав: Я так само, як і ти. Як твій народ, так і мій народ, — ми йдемо з тобою на війну!
  • І сказав Йосафат цареві Ізраїлському: Спитай сьогоднї, що скаже Господь.
  • І промовив Йосафат до царя Ізраїля: Запитай же сьогодні в Господа.
  • І зібрав царь Ізраїлський пророків чотириста чоловіка й сказав їм: Чи йти нам війною на Рамот Галаадський, чи понехати се? Вони сказали: Йди, а Бог віддасть його в цареву руку.
  • Тож цар Ізраїля зібрав пророків — чотириста чоловік — і сказав їм: Чи йти мені війною на Рамот ґалаадський, чи краще я стримаюся? Вони ж сказали: Іди, і Бог видасть його в руки царя!
  • Та сказав Йосафат: Чи нема тут ще Господнього пророка? Спитаємо й в його.
  • А Йосафат сказав: Чи немає тут Господнього пророка? Давайте ще від нього дізнаємося!
  • І відказав царь Ізраїлський Йосафатові: Е ще один чоловік, щоб через його можна запитати Господа, але я не люблю його, бо він не пророкує менї доброго, а завсїди пророкує лихе; — се Михей Емблаєнко. І сказав Йосафат: Не говори бо так, царю.
  • І цар Ізраїля промовив до Йосафата: Є ще один чоловік, щоб запитати Господа через нього, та я його зненавидів, бо не пророкує про мене на добро, але всі свої дні пророкує на зло, це — Міхей, син Ємли. Та Йосафат сказав: Хай цар так не говорить!
  • І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Побіжи швидко за Михеєм Емблаєнком.
  • Тож цар Ізраїля покликав одного євнуха і сказав: Негайно покличте Міхея, сина Ємли!
  • Царь же Ізраїлський та Йосафат, царь Юдейський, седїли, кожний на свойму престолї, одягнені в царські ризи; вони седїли на майданї коло воріт Самариї, а всї пророки віщували перед ними.
  • А цар Ізраїля та Йосафат, цар Юди, кожен сидів на своєму троні. Одягнені в пишний одяг, вони сиділи на площі біля входу брами Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
  • І зробив собі Седекія Хенааненко залїзні роги і сказав: Так говорить Господь: Сими виколеш ти Сирийцїв, доки не вигубиш їх.
  • А Седекія, син Ханани, зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: Ними заколеш Сирію, аж доки не буде знищена!
  • І всї пророки пророкували те ж саме, кажучи: Йди на Рамот Галаадський; пощаститься тобі, і віддасть його Господь в руку цареві.
  • І всі пророки так само пророкували, кажучи: Йди на Рамот ґалаадський, і тобі пощастить, і Господь видасть його в руки царя!
  • Посланець же, що пійшов кликати Михею, казав йому: От пророки в один голос віщують добро цареві; нехай би й твоє слово було таке ж, як кожного з їх; виречи й ти на добре.
  • А посланець, який пішов покликати Міхея, сказав йому, умовляючи: Ось пророки проголосили одними устами добро про царя, тож і твої слова хай будуть як одного з них, і ти проголошуватимеш добро!
  • І сказав Михей: Як жив Господь, — що скаже менї мій Бог, те я виречу.
  • Та Міхей сказав: Нехай живе Господь, бо те, що тільки скаже мені Бог, це звіщатиму!
  • І прийшов він до царя, і сказав до його царь: Михею, чи йти нам войною на Рамот Галаадський, чи здержатись? І відказав той: йдїть, буде вам вдача, й вони будуть віддані в ваші руки.
  • І він прийшов до царя, і цар йому сказав: Міхею, чи йти мені війною на Рамот ґалаадський, чи краще я стримаюся? А він сказав: Іди, і матимеш успіх, і вони будуть видані у ваші руки!
  • І сказав до його царь: Ще раз заклинаю тебе, щоб ти не говорив менї нїчого, окрім правди, іменем Господнїм!
  • Та цар сказав йому: Скільки разів я заклинатиму тебе, щоб Іменем Господа ти говорив мені тільки правду?
  • Тодї сказав Михей: Я бачив усїх синів Ізрайлевих, розсипаних по горах, неначе вівцї, що нема в їх пастуха, — і рече Господь: Нема в їх пана; нехай кожний вернеться в мирі до своєї господи.
  • А той відповів: Я побачив Ізраїля, розкиданого по горах, наче овець, в яких немає пастиря, і Господь сказав: Вони не мають проводиря, тож нехай кожний повернеться до свого дому в мирі!
  • І промовив царь Ізраїлський до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, що він не пророкує менї нїчого доброго, а тільки недобре.
  • І цар Ізраїля промовив до Йосафата: Хіба я не говорив тобі, що він не пророкує про мене добро, але хіба що зло!
  • І промовив Михей: Так вислухайте слово Господнє: Я бачив Господа, седячого на престолї свойму, і все військо небесне стояло по праву й по лїву руку його,
  • Та Міхей сказав: Не так! Послухайте слово Господнє: Я побачив Господа, Який сидів на Своєму престолі, і все небесне військо стояло перед Ним — з Його правої сторони і з лівої сторони.
  • І промовив Господь: Хто б підманив Ахаба, царя Ізраїлського, щоб він пійшов і наклав головою в Рамотї Галаадському? І один казав так, другий говорив инак.
  • І Господь запитав: Хто обмане Ахава, царя Ізраїля, і той піде, і поляже в Рамоті ґалаадському? І цей говорив так, а той говорив так.
  • Тодї виступив один дух і став перед лицем Господа, й промовив: Я підманю його. І спитав його Господь: Чим?
  • Та вийшов дух, і став перед Господом, заявляючи: Я його обману! А Господь запитав: Яким чином?
  • Той же сказав: Я пійду й буду духом неправди в устах усїх пророків його. І рече він: Ти намовиш його й вдасться тобі; ійди і вчини так.
  • І той відповів: Я вийду і буду духом омани в устах усіх його пророків! І Він сказав: Обманеш і здолаєш! Вийди і зроби так!
  • І оце тепер попустив Господь духові неправди ввійти в уста сих пророків твоїх, але Господь вирік недобре про тебе.
  • Тепер же Господь дав оманливого духа в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь проголосив на тебе зло!
  • І приступив Седекія Хенааненко і вдарив Михея по щоцї та й промовив: Якою ж то дорогою відійшов від мене дух Господнїй, щоб говорити в тобі?
  • Тоді Седекія, син Ханани, підійшов, вдарив Міхея по щоці й запитав його: Якою дорогою пішов Господній Дух від мене, щоб промовляти до тебе?
  • І сказав Михей: Ось взнаєшь про се, як будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатись.
  • А Міхей сказав: Ось побачиш у той день, в який увійдеш до комірки з кімнати, щоб заховатися!
  • І звелїв царь Ізраїлський: Візьміть Михея та одведіть його до Амона, міського голови, й до Йоаса, сина царевого;
  • Тоді цар Ізраїля сказав: Візьміть Міхея і поверніть до Емира, володаря міста, і до володаря Йоаса, царського сина!
  • І скажіть: Так каже царь: вкиньте оцього в тюрму, й харчуйте його хлїбом та водою скупо, доки я не вернусь у мирі.
  • А ти скажеш: Так наказав цар: Помістіть цього в приміщення в’язниці, і нехай їсть хліб смутку і п’є воду смутку аж до мого повернення в мирі!
  • І промовив Михея: Коли ти вернешся в мирі, то не Господь говорив через мене: І додав: Слухайте се, всї люде!
  • Та Міхей відповів: Якщо ти справді повернешся [1] в мирі, то Господь не говорив через мене! Послухайте всі народи!
  • І пійшов царь Ізраїлський і Йосафат, царь Юдейський, на Рамот Галаадський.
  • І пішов цар Ізраїля та Йосафат, цар Юди, на Рамот ґалаадський.
  • І сказав царь Ізраїлський Йосафатові: Я переодягнусь та й пійду в битву, а ти одягнись в свою царську одежу. І переодягся царь Ізраїлський, і виступили до бою.
  • І цар Ізраїля сказав Йосафатові: Я прикриюся панциром і піду в бій, а ти одягнися в мій одяг. І цар Ізраїля прикрився, і пішов у бій.
  • Царь же Сирийський дав приказ своїм начальникам над колесницями, кажучи: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, а тільки на одного царя Ізраїлського.
  • А цар Сирії наказав начальникам колісниць, які були з ним, кажучи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, але тільки із самим царем Ізраїля!
  • І як отамани колесниць углядїли Йосафата, то подумали: Се царь Ізраїлський, й обступили його, щоб на його вдарити. Але Йосафат крикнув, і Господь став йому до помочі, і відхилив їх Бог від його.
  • І сталося, коли начальники колісниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це — цар Ізраїля! — і оточили його, щоб воювати. А Йосафат закричав, і Господь врятував його, і Бог відвернув їх від нього.
  • Скоро ж побачили начальники колесниць, що то не царь Ізраїлський, то одвернулись від його.
  • І сталося, коли начальники колісниць побачили, що він не був царем Ізраїля, то повернули від нього.
  • Тим часом один чоловік випадком натягнув свого лука і поранив царя Ізраїлського кріз щілини панциря. І сказав він до візника: Поверни назад та вези мене від війська, бо я поранений.
  • Та один чоловік прицільно натягнув лука й уразив стрілою царя Ізраїля між легенями і між панциром. Тож він сказав проводиреві колісниці: Поверни твою руку і виведи мене з бою, бо я поранений.
  • Але битва того дня збільшувалась, і царь Ізраїлський стояв на колесницї насупротив Сирийцїв до вечора, та й вмер при заходї сонця.
  • І в той день хід бою змінився, і цар Ізраїля стояв на колісниці проти Сирії аж до вечора, та коли заходило сонце, він помер.

  • ← (2 Хронік 17) | (2 Хронік 19) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025