Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

І взяв народ землї Йоахаза, сина Йосіїного, й настановили його царем замість батька його, в Ерусалимі.

Jehoahaz Rules in Judah

Then the people of the land took Josiah’s son Jehoahaz and made him the next king in Jerusalem.

2

Було ж Йоахазові двайцять і три роки, як став царем, а царював три місяцї в Ерусалимі.

2

Jehoahaza was twenty-three years old when he became king, and he reigned in Jerusalem three months.

3

І скинув його царь Египецький, прийшовши в Ерусалим, і накинув на край данину сто талантів срібла й талант золота.

3

Then he was deposed by the king of Egypt, who demanded that Judah pay 7,500 pounds of silver and 75 pounds of goldb as tribute.

4

І настановив царь Египецький царем над Юдеєю та Ерусалимом Елїякима, брата його, і змінив імення його на Йоакима; а Йоахаза, брата його, взяв Нехао та одвів його в Египет.

4

Jehoiakim Rules in Judah

The king of Egypt then installed Eliakim, the brother of Jehoahaz, as the next king of Judah and Jerusalem, and he changed Eliakim’s name to Jehoiakim. Then Neco took Jehoahaz to Egypt as a prisoner.

5

Йоакимові було двайцять пять років, як став він царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років. І робив він невгодне в очах Господа, Бога свого.

5

Jehoiakim was twenty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years. He did what was evil in the sight of the LORD his God.

6

Проти його виступив Навуходонозор, царь Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його в Вавилон.

6

Then King Nebuchadnezzar of Babylon came to Jerusalem and captured it, and he bound Jehoiakim in bronze chains and led him away to Babylon.

7

І перенїс Навуходонозор часть посуду дому Господнього в Вавилон, і зложив його в своїй божницї в Вавилонї.

7

Nebuchadnezzar also took some of the treasures from the Temple of the LORD, and he placed them in his palacec in Babylon.

8

Прочі дїї Йоакима й гидоти його, які він чинив, і які в йому знайдено, списані в книзї царів Ізраїлських та Юдейських. І став царем Ехонїя, син його, замість його.

8

The rest of the events in Jehoiakim’s reign, including all the evil things he did and everything found against him, are recorded in The Book of the Kings of Israel and Judah. Then his son Jehoiachin became the next king.

9

Ехонїї було вісїмнайцять років, як став царем, а царював він у Ерусалимі три місяцї й десять день. І робив він невгодне в очах Господнїх.

9

Jehoiachin Rules in Judah

Jehoiachin was eighteend years old when he became king, and he reigned in Jerusalem three months and ten days. Jehoiachin did what was evil in the LORD’s sight.

10

Через рік послав царь Навуходонозор і звелїв взяти його в Вавилон разом із дорогим посудом дому Господнього, і настановив царем над Юдеєю й Ерусалимом Седекію, брата його,

10

In the spring of the yeare King Nebuchadnezzar took Jehoiachin to Babylon. Many treasures from the Temple of the LORD were also taken to Babylon at that time. And Nebuchadnezzar installed Jehoiachin’s uncle,f Zedekiah, as the next king in Judah and Jerusalem.

11

Седекії було двайцять один рік, як став царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років.

11

Zedekiah Rules in Judah

Zedekiah was twenty-one years old when he became king, and he reigned in Jerusalem eleven years.

12

І чинив він невгодне в очах Господа, Бога свого. Він не впокорився перед пророком Еремією, що говорив із уст Господнїх.

12

But Zedekiah did what was evil in the sight of the LORD his God, and he refused to humble himself when the prophet Jeremiah spoke to him directly from the LORD.

13

І відпав від царя Навуходонозора, взявшого клятьбу з його в імя Бога, — й вчинив тугою шию свою й серце своє таким упрямим, що не обернувся до Господа, Бога Ізрайлевого.

13

He also rebelled against King Nebuchadnezzar, even though he had taken an oath of loyalty in God’s name. Zedekiah was a hard and stubborn man, refusing to turn to the LORD, the God of Israel.

14

До того ще й уся старшина між сьвященниками й народом грішила багато, йдучи слїдом за всїми гидотами поганськими, й поганили дом Господень, що він посьвятив в Ерусалимі.

14

Likewise, all the leaders of the priests and the people became more and more unfaithful. They followed all the pagan practices of the surrounding nations, desecrating the Temple of the LORD that had been consecrated in Jerusalem.

15

І Господь, Бог батьків їх, посилав до їх посланцїв своїх з раннього ранку, бо жалував він свій народ і пробуток свій.

15

The LORD, the God of their ancestors, repeatedly sent his prophets to warn them, for he had compassion on his people and his Temple.

16

Але вони знущались над посланими від Бога й нехтували його словами, й глузували з пророків його, доки не зійшов гнїв Господа на народ його так, що не було йому спасення.

16

But the people mocked these messengers of God and despised their words. They scoffed at the prophets until the LORD’s anger could no longer be restrained and nothing could be done.

17

І навів він на їх Халдейського царя, — а той повбивав молодиків їх мечем в домі сьвятому їх, і не пожалував нї хлопця нї дївчини, нї старого, нї сивого: все віддав Бог в руку його.

17

The Fall of Jerusalem

So the LORD brought the king of Babylon against them. The Babyloniansg killed Judah’s young men, even chasing after them into the Temple. They had no pity on the people, killing both young men and young women, the old and the infirm. God handed all of them over to Nebuchadnezzar.

18

І ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, й скарби царя та його князїв, усе попереносив він у Вавилон.

18

The king took home to Babylon all the articles, large and small, used in the Temple of God, and the treasures from both the LORD’s Temple and from the palace of the king and his officials.

19

І спалили дім Божий, і збурили мур Ерусалимський, і попалили огнем усї його палати, і всї дорогоцїнностї його поруйнували.

19

Then his army burned the Temple of God, tore down the walls of Jerusalem, burned all the palaces, and completely destroyed everything of value.h

20

І попереводив він у Вавилон всїх, хто зістався від меча, й були вони невольниками його й синів його аж до часу царювання царя Перського,

20

The few who survived were taken as exiles to Babylon, and they became servants to the king and his sons until the kingdom of Persia came to power.

21

Доки не справдилось слово Господнє через уста Еремії, й земля не відсьвяткувала субот своїх. Бо через увесь час запустїння вона суботувала, доки не скінчилось сїмдесять років.

21

So the message of the LORD spoken through Jeremiah was fulfilled. The land finally enjoyed its Sabbath rest, lying desolate until the seventy years were fulfilled, just as the prophet had said.

22

А першого року Кира, царя Перського, — щоб справдилось слово Господнє через Ереміїні уста, — збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він велїв оповістити по всьому свойму царству словом і письмом, і сказати:

22

Cyrus Allows the Exiles to Return

In the first year of King Cyrus of Persia,i the LORD fulfilled the prophecy he had given through Jeremiah.j He stirred the heart of Cyrus to put this proclamation in writing and to send it throughout his kingdom:

23

Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесний, дав менї всї царства на землї, й звелїв менї збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. Хто є поміж вами — з усього народу його, нехай буде Господь, Бог його, з ним і нехай ійде туди.

23

“This is what King Cyrus of Persia says:
“The LORD, the God of heaven, has given me all the kingdoms of the earth. He has appointed me to build him a Temple at Jerusalem, which is in Judah. Any of you who are his people may go there for this task. And may the LORD your God be with you!”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

2 Хронік 36

2 Chronicles 36