Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Як скінчив Соломон молитву, спав з неба огонь і поглинув всепаленнє й жертви, й слава Господня сповнила храм.

Fire from Heaven

As soon as Solomon finished his prayer, fire came down from heaven and consumed the burnt offering and the sacrifices, and the glory of the Lord filled the temple.

2

І не могли сьвященники ввійти в дім Господнїй, бо слава Господня сповнила храмину Господню.

2

And the priests could not enter the house of the Lord, because the glory of the Lord filled the Lord’s house.

3

І всї сини Ізрайлеві, вглядївши, як зійшов огонь і слава Господня на дім, припали лицем до землї, на поміст, і поклонились, і славили Господа, бо він благий, бо віковічня милость його.

3

When all the people of Israel saw the fire come down and the glory of the Lord on the temple, they bowed down with their faces to the ground on the pavement and worshiped and gave thanks to the Lord, saying, “For he is good, for his steadfast love endures forever.”

4

А царь і ввесь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.

4

The Dedication of the Temple

Then the king and all the people offered sacrifice before the Lord.

5

І принїс Соломон в жертву двайцять дві тисячі волів і сто двайцять тисяч овець: так осьвятили дім царь і ввесь народ.

5

King Solomon offered as a sacrifice 22,000 oxen and 120,000 sheep. So the king and all the people dedicated the house of God.

6

Сьвященники ж стояли на службі своїй, а левіти з музичними прирядами (до пісень) Господа, що їх поробив царь Давид до прослави Господа — , бо вічна милость його, як то й Давид славив ними — , а сьвященники трубили перед ним, і ввесь Ізраїль стояв.

6

The priests stood at their posts; the Levites also, with the instruments for music to the Lord that King David had made for giving thanks to the Lord — for his steadfast love endures forever — whenever David offered praises by their ministry;a opposite them the priests sounded trumpets, and all Israel stood.

7

Осьвятив Соломон і часть двора в серединї, що перед домом Господнїм, бо принїс там всепалення і товщ жертов мирних; на мідяному бо жертівнику, що зробив Соломон, не могли поміститись всепалення і хлїбні приноси і товщ.

7

And Solomon consecrated the middle of the court that was before the house of the Lord, for there he offered the burnt offering and the fat of the peace offerings, because the bronze altar Solomon had made could not hold the burnt offering and the grain offering and the fat.

8

І справив Соломон того часу семиденний празник, і ввесь Ізраїль з ним — громада дуже велика, що зійшлася від гряницї Емату до ріки Египецької;

8

At that time Solomon held the feast for seven days, and all Israel with him, a very great assembly, from Lebo-hamath to the Brook of Egypt.

9

А восьмого дня зробили посьвятні збори, бо посьвяченнє жертівника справляли сїм день, і празник сїм день.

9

And on the eighth day they held a solemn assembly, for they had kept the dedication of the altar seven days and the feast seven days.

10

А двайцять третього дня сьомого місяця відпустив царь народ до їх наметів, радий та веселий серцем за все добро, яке вчинив Господь Давидові та Соломонові, та Ізраїлеві, народові свойму.

10

On the twenty-third day of the seventh month he sent the people away to their homes, joyful and glad of heart for the prosperityb that the Lord had granted to David and to Solomon and to Israel his people.

11

І скінчив Соломон дім Господень і дім царський; і все, що бажав Соломон в свойму серцї, зробити в Господньому домі і в свойму домі, зробив гаразд.

11

If My People Pray

Thus Solomon finished the house of the Lord and the king’s house. All that Solomon had planned to do in the house of the Lord and in his own house he successfully accomplished.

12

І з'явився Господь Соломонові в ночі, і рече до його: Вислухав я молитву твою, і обрав собі се місце за дім жертвоприносин.

12

Then the Lord appeared to Solomon in the night and said to him: “I have heard your prayer and have chosen this place for myself as a house of sacrifice.

13

Коли я замкну небо й не буде дощу, і коли звелю саранї пожерати край, або нашлю пошесть на народ мій,

13

When I shut up the heavens so that there is no rain, or command the locust to devour the land, or send pestilence among my people,

14

І впокориться народ мій, що зветься іменням моїм, і будуть молитись і шукати лиця мого, й навернуться з поганих стежок своїх, то я почую з неба й прощу гріх їх, і вигою землю їх.

14

if my people who are called by my name humble themselves, and pray and seek my face and turn from their wicked ways, then I will hear from heaven and will forgive their sin and heal their land.

15

Тепер будуть очі мої отворені й уші мої вважливі до молитви на місцї сьому.

15

Now my eyes will be open and my ears attentive to the prayer that is made in this place.

16

І тепер вибрав я й осьвятив дім сей, щоб імя моє було там по вік; і очі мої й серце моє будуть там по всї часи.

16

For now I have chosen and consecrated this house that my name may be there forever. My eyes and my heart will be there for all time.

17

І як ти ходити меш перед лицем моїм, як ходив батько твій Давид, і чинити меш усе те, що я заповів тобі, й держати меш постанови мої й закони мої,

17

And as for you, if you will walk before me as David your father walked, doing according to all that I have commanded you and keeping my statutes and my rules,

18

То утверджу престол царства твого, як обіцяв Давидові, батькові твоєму, словами: Не переведеться в тебе володїючий Ізраїлем.

18

then I will establish your royal throne, as I covenanted with David your father, saying, ‘You shall not lack a man to rule Israel.’

19

А коли ви одступите й покинете постанови мої й заповідї мої, що я дав вам, і пійдете, та почнете служити иншим богам і кланятись їм,

19

“But if youc turn aside and forsake my statutes and my commandments that I have set before you, and go and serve other gods and worship them,

20

Так викореню Ізраїля з лиця землї моєї, що її дав вам, і сей храм, що я посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, й вчиню його приповісткою й сьміховищем між усїма народами.

20

then I will pluck youd up from my land that I have given you, and this house that I have consecrated for my name, I will cast out of my sight, and I will make it a proverb and a byword among all peoples.

21

І храму сього величезного кожний переходячий попри його жахати меться й казати: Завіщо заподїяв Господь таке сїй землї й сьому храмові?

21

And at this house, which was exalted, everyone passing by will be astonished and say, ‘Why has the Lord done thus to this land and to this house?’

22

І відказувати муть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із землї Египецької, й прилїпились до инчих богів, кланялись їм, і служили їм, — за те він наслав на їх усе се лихо.

22

Then they will say, ‘Because they abandoned the Lord, the God of their fathers who brought them out of the land of Egypt, and laid hold on other gods and worshiped them and served them. Therefore he has brought all this disaster on them.’”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

2 Хронік 7

2 Chronicles 7