Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Коли мур був уже готовий, і я повставляв двері, та коли були понаставляні на свою службу воротарі, і сьпівцї, й левіти,
І сталося, коли був збудований мур, то я встановив ворота, і порахували придверників, співаків і левітів.
Тодї звелїв я мойму братові Хананї і начальникові Ерусалимської твердинї Хананїєві, (бо він був більше за багатьох инчих чоловік вірний і богобоязливий),
І я дав вказівку Ананії, моєму братові, й Ананії, володареві палацу в Єрусалимі, бо він, більше від багатьох був вартим довіри чоловіком, оскільки боявся Бога,
І сказав я їм: Нехай не відчиняють воріт Ерусалимських, покіль не загріє сонце, й доки ще стоять (при роботї), нехай замикають і засовують двері. І поставив я сторожами осадників Ерусалимських, кожного на свою сторожу і кожного проти свого дому.
і я їм сказав: Не відкриватимуться брами Єрусалима, аж доки не зійде сонце, і ще коли вони пильнують, ворота нехай будуть замкнені та зачинені на засув. І я поставив передовий пост з тих, хто живе в Єрусалимі, кожного на свій сторожовий пост — кожного напроти свого дому.
Але місто було просторне й велике, а народа в йому було небагато, й доми не були побудовані.
Місто просторе та велике, а в ньому — мало народу, і не було збудованих домів.
І поклав менї Бог мій на серце зібрати старшин та значнїйших, і народ, щоб їх перелїчити. І знайшов я родопись тих, що прийшли переднїйше, а в їй написано:
Тож Бог вклав у моє серце, і я зібрав вельмож, володарів і народ на зібрання.
І я знайшов книгу зборів тих, які прибули першими, і знайшов записане в ній:
І я знайшов книгу зборів тих, які прибули першими, і знайшов записане в ній:
Оце сини країни, що пійшли з бранцїв, переселених Навуходонозором, царем Вавилонським, і вернулись в Ерусалим та в Юдею, кожний в своє місто, —
Ось це — сини країни, які прийшли з полону переселення, яких відселив Навуходоносор, вавилонський цар, і які повернулися в Єрусалим і до Юди, — кожний до свого міста, —
Ті, що пійшли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахманїєм, Мардохеєм, Білшаном, Мисферетом, Бігваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народа Ізрайлевого:
із Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Даемієм, Реелмою, Наеманом, Мардохеєм, Валсаном, Маасфаратом, Ездрою, Ваґуяєм, Наумом, Вааном, Масфаром. Мужі народу Ізраїля:
Синів Пахат-Моабових, із синів Ісусових і Йоабових, дві тисячі вісїмсот вісїмнайцять.
Синів Фаатмоава із синами Ісуса та Йоава — дві тисячі вісімсот вісімнадцять.
Синів Азгадових дві тисячі триста двайцять два.
Синів Асґада — дві тисячі триста двадцять два.
Синів Атерових із дому Езекії девятьдесять вісїм.
Синів Атира, сина Езекії, — дев’яносто вісім.
Синів Харифових сто дванайцять.
Синів Аріфа — сто дванадцять. Синів Асена — двісті двадцять три.
Осадників Бетлеєма й Нетофи сто вісїмдесять вісїм.
Синів Вифлеєма — сто двадцять три. Синів Нетофа — п’ятдесят шість.
Осадників Каріятярима, Кефіри і Беерота сїмсот сорок три.
Мужів Каріятіяріма, Кафіра і Вирота — сімсот сорок три.
Осадників другого Нево пятьдесять два.
Мужів Навіяра — п’ятдесят два. Синів Маґевоса — сто п’ятдесят шість.
Синів другого Елама тисяча двістї пятьдесять чотири.
Мужів Іламаара — тисяча двісті п’ятдесят чотири.
Тих, що родом із Лода, Хадида й Оно, сїмсот двайцять один.
Синів Лода, Адіда і Оно — сімсот двадцять один.
Тих, що родом із Сенаї, три тисячі девятьсот трийцять.
Синів Санана — три тисячі дев’ятсот тридцять.
Сьвященників, синів Едаїї, з дому Ісусового, девятьсот сїмдесять три.
Священики: сини Йодая в домі Ісуса — дев’ятсот сімдесят три.
Левітів: синів Ісусових, із дому Кадмиїлового, з дому синів Годеви, сїмдесять чотири.
Левіти: сини Ісуса, сина Кадміїла із синами Удуя — сімдесят чотири.
Воротарі: сини Шаллумові, сини Атерові, сини Талмонові, сини Аккувові, сини Хатитині, сини Шовайові — сто трийцять вісїм.
Придверники: сини Селлумма, сини Атира, сини Телмона, сини Акува, сини Атіта, сини Савія — сто тридцять вісім.
Нетинеї: сини Зіхині, сина Хасуфині, сини Таббаотові,
Служителі храму: сини Сіая, сини Асіфа, сини Тавваота,
Сини Леванині, сини Хагавині, сини Салмайові,
сини Лавана, сини Анґава, сини Акуда, сини Ути, сини Китара, сини Аґава, сини Селмея,
Сини слуг Соломонових: сини Сотайові, сини Соферетові, сини Феридині,
Сини рабів Соломона: сини Сутея, сини Сафарата, сини Феріда,
Сини Сафатіїні, сини Хаттилові, сини Похерет-Газеваїмові, сини Амонові.
сини Сафатія, сини Еттила, сини Фахарата, сини Саваїма, сини Іміма.
Усїх нетинеїв і синів слуг Соломонових триста девятьдесять два.
Усіх служителів храму і синів рабів Соломона — триста дев’яносто два.
А ось ті, що вийшли з Телмелаха, Телхарші, Херув-Аддона та Іммера, але вони не могли вказати на дім батьків своїх і на племя своє, чи вони від Ізраїля.
Вони прибули з Телмелеха, Телариса, Харува, Ірона, Єммира, та вони не змогли назвати своїх родин по батьківській лінії, і чи їхні нащадки є з Ізраїля:
Сини Делаїїні, сини Товіїні, сини Некодині — шістьсот сорок два.
синів Далая, синів Вуа, синів Товія, синів Некода — шістсот сорок два.
А з сьвященників: сини Ховаїїні, сини Гаккозові, сини Берзеллїйові, що взяв жінку з дочок Берзеллїя Галаадїя, і став зватись їх іменням.
І зі священиків: сини Евія, сини Аккоса, сини Верзеллія, бо взяли жінок з дочок Верзеллія, ґалаадця, і їх назвали їхнім іменем.
Вони шукали своєї родописї, та не знайшлась, і через те вилучено їх від сьвященства.
Вони шукали запису своєї приналежності, та не знайшли. І вони були відмежовані від священства,
І Тиршата* сказав їм, щоб вони не їли великих сьвятощів, доки не настане сьвященник із урімом і туммімом.
і Атерсата сказав їм, щоб не їли зі святого святих, доки не постане священик з просвітленням.
Усієї громади вкупі було сорок дві тисячі триста шістьдесять чоловіка,
І всі зібрані були як один — сорок дві тисячі триста шістдесят,
Окрім невольників їх та невольниць їх; а сих було сїм тисяч триста трийцять сїм; між ними сьпівцїв та сьпівачок двістї сорок пять,
крім їхніх рабів та їхніх рабинь, яких було сім тисяч триста тридцять сім. Співаків і співачок було двісті сорок п’ять.
Коней було в їх сїмсот трийцять шість, мулів в їх — двістї сорок пять,
Коней — сімсот тридцять шість, мулів — двісті сорок п’ять,
Верблюдів чотиріста трийцять пять, ослів шість тисяч сїмсот двайцять.
верблюдів — чотириста тридцять п’ять, ослів — шість тисяч сімсот двадцять.
Декотрі старшини в поколїннях причинились до роботи: Тиршата дав у скарбницю золотом тисячу драхм, пятьдесять чаш, і пятьсот трийцять риз сьвященницьких.
Від частини голів родинних ліній дали на справу, — Атерсатові до скарбниці дали тисячу золотих драхм, п’ятдесят чаш і тридцять священицьких риз.
Тай инші старшини в поколїннях зложили в скарбівню на роботи двайцять тисяч драхм золота й дві тисячі двістї мін срібла.
А дехто з голів родинних ліній дали до скарбниці на справу двадцять тисяч золотих драхм і дві тисячі двісті мін срібла,
А прочі з народу дали двайцять тисяч драхм золота та дві тисячі мін срібла й шістьдесять сїм риз сьвященницьких.
а ті, які залишилися з народу, дали двадцять тисяч золотих драхм і дві тисячі двісті мін срібла та шістдесят сім священицьких риз.