Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
На двайцять четвертий день сього місяця зібрались усї сини Ізрайлеві, спощені й в дранках і з попілом на головах своїх.
В двадцать четвертый день того же месяца37 израильтяне собрались вместе, постящиеся, одетые в рубище, и пыль была на них.
І віддїлилось насїннє Ізрайлеве від усїх чужородцїв, і стали й сповідались із гріхів своїх і з проступків батьків своїх.
Ведущие свой род от Израиля уже отделились от всех чужеземцев. Они стояли и открыто признавались в своих грехах и в нечестии своих предков.
І стояли на свойму місцї, і четвертину дня читали з книги закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і молились Господеві, Богові свойму.
Они стояли на своих местах и четверть дня читали из книги Закона Господа, их Бога, а в течение еще одной четверти признавались в своих грехах и поклонялись Господу, их Богу.
І стали на підвисшеному місцї левітів: Ісус, Банїя, Кадмиїл, Шеванїя, Вуннїй, Шеревія, Банїя, Хананї й покликали голосно до Господа, Бога свого.
На лестницы для левитов встали Иисус, Бани, Кадмиил, Шевания, Бунний, Шеревия, Бани и Хенани, которые громко взывали к Господу, их Богу.
І сказали левіти — Ісус, Кадмиїл, Банїя, Хашавнїя, Шеревія, Годїя, Шеванїя, Петахія: Встаньте, славіте Господа, Бога вашого від віку й до віку. Нехай славлять імя твоє, достойне всякої слави й висше над усяку прославу й похвалу.
Левиты — Иисус, Кадмиил, Бани, Хашавния, Шеревия, Годия, Шевания и Петахия — сказали:
— Встаньте и восславьте Господа, вашего Бога, от века и до века.
Затем они помолились :
— Да будет благословенно славное имя Твое, которое выше всякого благословения и хвалы.
— Встаньте и восславьте Господа, вашего Бога, от века и до века.
Затем они помолились :
— Да будет благословенно славное имя Твое, которое выше всякого благословения и хвалы.
(І промовив Ездра:) Ти, Господи, єдиний, Ти сотворив небо, небеса небес і все військо їх, землю і все, що на нїй, моря і все, що в їх, і ти живиш усе й небесне військо тобі кланяється.
Ты один Господь. Ты создал небеса, даже небеса небес, и все их звездное воинство, землю и все, что на ней, моря и все, что в них. Ты даешь жизнь всему, и поклоняются Тебе воинства небес.
Ти сам, Господи Боже, вибрав Аврама й вивів його з Ура Халдейського, й дав йому ймя Авраама,
Ты Господь Бог, избравший Аврама, выведший его из Ура Халдейского и назвавший его Авраамом.
І знайшов його серце вірним перед тобою, й постановив із ним завіт, щоб дати (йому й) насїнню його землю Канаанїїв, Геттїїв, Аморіїв, Ферезіїв, Евузіїв і Гергезіїв. І додержав єси слова свого, бо ти праведний.
Ты нашел его сердце верным Тебе и заключил с ним завет, чтобы отдать его потомкам землю хананеев, хеттов, аморреев, ферезеев, иевусеев и гергесеев. Ты сдержал Свое слово, ведь Ты праведен.
Ти побачив нужду батьків наших в Египтї й почув поклик їх коло Червоного моря.
Ты увидел горе наших предков в Египте, Ты услышал их крик у Красного моря.
І показав знамення й чуда над Фараоном і над усїми слугами його, й над усїм народом землї його, ти бо знав, які вони були горді проти їх, і вчинив єси собі ймя до сього дня.
Ты явил знамения и чудеса против фараона, против всех его приближенных и против всего народа его страны, потому что Ты знал, как надменно поступали с ними египтяне. Ты сделал Себе имя, что пребывает и до сегодняшнего дня.
Ти роздїлив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по суші, а тих, що гнались за ними, ти покинув у глибінь, наче камінь у розгукані води.
Ты разделил море перед ними, и они прошли через него, как по суше, но их преследователей Ты швырнул в глубины, точно камень в могучие воды.
Стовпом хмаряним вів ти їх в день а стовпом огняним вночі, щоб осьвічувати їм дорогу, якою їм ійти.
Днем Ты вел их столбом облачным, а ночью — столбом пламенным, чтобы светить им в пути, по которому они должны были идти.
І зійшов ти на Синай-гору й говорив до їх із неба, й дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповідї добрі.
Ты сошел на гору Синай; Ты говорил с ними с небес. Ты дал им установления и законы, которые справедливы и истинны, и предписания и повеления, которые благи.
І вказав єси їм сьвяту твою суботу, й передав їм заповідї й постанови й закон через слугу твого Мойсея.
Ты указал им Свою святую субботу и дал им через Своего слугу Моисея повеления, установления и Закон.
І хлїб із неба давав ти їм в голодї їх, і воду з каменя добував їм у спразї їх, і сказав їм, щоб ійшли і зайняли землю, що її дати їм ти заклявся, піднявши руку твою.
Они голодали — Ты дал им хлеб с небес, жаждали — Ты дал им воду из скалы; Ты велел им войти и овладеть землей, которую Ты с поднятой рукой клялся им отдать.
Але вони й отцї наші були упрямі, й держали туго шиї свої й не слухали заповідей твоїх;
Но они и наши предки стали надменны и упрямы и не слушались Твоих повелений.
Не хотїли коритись і не згадали про чуда твої, які ти чинив із ними, й держали туго шию свою, та в упрямості своїй настановили собі провідників, щоб вернутись в неволю свою. Але ти єси Бог, що любиш прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий й велико милостивий, й не покинув єси їх
Они отказывались слушать и забыли о чудесах, которые Ты творил среди них. Они стали упрямы и поставили вождя, чтобы вернуться в свое рабство в Египет. Но Ты — Бог, готовый простить, милостивый и милосердный, медленный на гнев и богатый любовью. И Ты не оставил их,
І хоч вони зробили собі вилите теля й сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Египту, і хоч вони завдавали велику зневагу,
даже когда они отлили себе изваяние тельца и сказали: «Вот твой бог, который вывел тебя из Египта», и когда они совершали страшные богохульства.
То ти в великому свойму милосердю не покидав їх в пустинї; стовп хмаряний не відходив від їх в день, щоб вести їх дорогою, а стовп огняний вночі, щоб присьвічувати їм на дорозї, якою б їм ійти.
По великому Своему состраданию Ты не оставил их в пустыне. Днем облачный столб не переставал вести их, а ночью огненный столб не переставал освещать путь, по которому они должны были идти.
І дав єси їм Духа твого доброго, щоб на путь їх наводив, і манни твоєї не віднимав від уст їх, та й воду давав їм, щоб гасили смагу.
Ты дал Твоего благого Духа, чтобы наставлять их. Ты не отнял манны от их ртов и дал им воду, когда они жаждали.
Сорок років харчував ти їх у пустинї; вони нї в чому не мали недостачі, одежа їх не ставала стара, й ноги їх не пухли.
Сорок лет Ты поддерживал их в пустыне; они ни в чем не нуждались, их одежда не изнашивалась, а ноги их не опухали.
І передав ти їм царства й народи й подїлив їх (ними), й забрали вони землю Сигона, й землю царя Гесбонського, й землю Ога, царя Басанського.
Ты отдал им царства и народы, разделив между ними каждый уголок земли.38 Они овладели страной Сигона, царя Хешбона,39 и страной Ога, царя Башана.
І розмножив ти синів їх, неначе зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їх, що вони прийдуть її посїсти.
Ты сделал их сыновей многочисленными, как звезды на небе, и привел их в землю, о которой Ты говорил отцам их, чтобы они вошли и овладели ею.
І ввійшли сини їх і посїли землю. І ти покорив їм осадників землї Канаанїїв і віддав їх в руки їм, і царів їх, і народи землї, щоб вони робили з ними, що хотїли.
Их сыновья вошли и овладели этой землей. Ты смирил пред ними хананеев, которые жили в той земле; Ты отдал в их руки хананеев с их царями и народами той земли, чтобы они поступили с ними так, как им захочется.
І зайняли вони утверджені міста й родючу землю, й забрали доми, повні всякого добра, криницї висїчені (в каменї), виноградники й сади маслинні і силу дерева (з овощами) на їжу. Вони їли, насичувались, ставали гладкі й жили в гараздї, по великій добротї твоїй.
Они захватили укрепленные города и плодородную землю. Они завладели домами, полными всякого добра, с высеченными водохранилищами, виноградниками, оливковыми рощами и плодовыми деревьями в изобилии. Они ели, и насыщались, и тучнели, и наслаждались по Твоей великой благости.
Та стали вони неслухняні й зворохобились проти тебе, й знехтували законом твоїм; убивали пророків твоїх, що вговорювали їх обернутись до тебе, й завдавали велику зневагу.
Но они стали непослушными и восстали против Тебя, они отвергли Твой Закон. Они убивали Твоих пророков, которые предостерегали их, чтобы обратить их к Тебе, они совершали страшные богохульства.
І Ти віддав їх у руки ворогів їх, що гнобили їх. Та коли вони в лиху годину покликали до тебе, ти вислухував їх із небес, і по великому змилуваннї твойму посилав їм визволителїв, і вони визволяли їх із рук ворогів їх.
Ты отдал их в руки врагов, которые притесняли их. Но когда их притесняли, они взывали к Тебе. Ты слышал их с небес и по великому Своему состраданию давал им избавителей, которые спасали их от рук их врагов.
Коли ж в їх був спокій, то знов починали чинити зло перед лицем твоїм, і ти віддавав їх в руки ворогів їх, а вони панували над ними. Але як вони знов покликали до тебе, то ти вислухував їх із небес і по великому змилуваннї твойму, визволював їх багато разів.
Но как только они обретали покой, они вновь начинали творить зло в Твоих глазах. И Ты оставлял их в руках их врагов, и те правили ими. И когда они опять взывали к Тебе, Ты слышал с небес и по великому Своему состраданию избавлял их снова и снова.
Ти пригадував їм, щоб обернулись до закону твого, але вони були уперті, і не слухали заповідей твоїх і відхилялись від постанов твоїх, зза яких би жив чоловік, наколи б виконував їх, і чинили спину свою твердою, й шию свою тугою та й не слухали.
Ты предостерегал их, чтобы они возвратились к Твоему Закону, но они стали надменными и не слушались Твоих повелений. Они грешили против Твоих установлений, которыми человек будет жив, если исполнит их. Они упорно отворачивались от Тебя, стали упрямы и отказывались слушать.
Дожидаючи їх навернення, проволїкав багато років і впоминав їх Духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали їх. І ти віддав їх в руки чужоземнїх народів.
Много лет Ты терпел их. Духом Своим Ты увещевал их через Своих пророков, но они не слушали, и Ты отдал их в руки чужеземных народов.
Але ти в великому милосердю твойму не вигубив їх цїлком, і не покинув їх, ти бо Бог добрий і милостивий.
Однако, по Своей великой милости Ты не уничтожил их до конца и не покинул их, ведь Ты — милостивый и милосердный Бог.
А й тепер, Боже наш, Боже великий, пресильний і страшний, додержучий завіт і милость! не маловаж у себе всї страждання, які спадали на нас, царів наших, князїв наших, сьвященників наших, пророків наших, батьків наших, і ввесь народ твій від часів царів Ассирийських по сей день.
Итак, Боже наш, Бог великий, сильный и грозный, хранящий завет и преданный в любви, да не будут малыми пред Тобой все тяготы, которые постигли нас, наших царей и вождей, наших священников и пророков, наших отцов и весь Твой народ со дней ассирийских царей до сегодняшнего дня.
Ти справедливий в усьому, що впало на нас, бо ти чинив по правдї, а ми винуваті.
Во всем, что случилось с нами, Ты прав, ведь Ты хранил верность, а мы грешили.
Царі наші, князї наші, сьвященники наші і отцї наші не держали закон твій, й не вважали на заповідї твої та впоминання твої, якими ти напоминав їх.
Наши цари, вожди, священники и отцы не исполняли Твой Закон. Они не внимали Твоим повелениям и предписаниям, которые Ты давал им.
І в державі своїй, в великому добрі від тебе, яке ти давав їм, і в просторій та плодючій землї, що нею надїлив єси їх, вони не служили тобі і не відвертались від своїх лихих учинків.
Даже в своем царстве, наслаждаясь Твоей великой благостью в той просторной и плодородной земле, которую Ты дал им, они не служили Тебе и не отвернулись от своих злых дел.
І от ми тепер невольниками; на тій землї, що ти дав батькам нашим, щоб живитись плодами її та добром її, ось ми наймитами.
И вот, сегодня мы — рабы! В земле, которую Ты дал нашим отцам, чтобы они питались ее плодами и добрыми дарами, мы — рабы!
І вроджай свій множить вона в користь царям, яким ти покорив нас за гріхи наші. А вони панують над тїлами нашими й над товаром нашим по своїй волї, й ми в великій нуждї.
Из-за наших грехов ее обильная жатва достается царям, которых Ты над нами поставил. Они распоряжаются нашими телами и нашим скотом, как им заблагорассудится. Мы в большой беде.