Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, на тринайцятий день його, настав час, щоб здїйснився приказ царя і його наказ, в той день, коли вороги Юдеїв сподївались взяти власть над ними, а випало навідворот, що самі Юдеї взяли верх над ворогами своїми, —
            В тринадцатый день двенадцатого месяца, месяца адара,22 должен был исполниться данный царем указ. В этот день враги иудеев надеялись взять над ними верх, но вышло наоборот, и иудеи сами восторжествовали над своими ненавистниками.
            Зібрались Юдеї в своїх містах по всїх краях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на тих, що задумали проти них лихо; й нїхто не міг проти них стати, бо страх перед ними напав на всї народи.
            Иудеи собрались в своих городах во всех провинциях царя Ксеркса, чтобы напасть на тех, кто желал им зла. Никто не мог им противостоять, потому что люди всех других народов боялись их.
            І всї князї по країнах, і сатрапи й начальники над областями, й виконателї справ царських піддержували Юдеїв, бо напав був на них страх перед Мардохейом.
            А все князья провинций, наместники провинций, наместники областей и царские управители помогали иудеям, потому что их объял страх перед Мардохеем.
            Бо великий був Мардохей в домі в царя, і слава про нього розходилась по всїх краях, бо сей чоловік, Мардохей, підоймався щораз то висше.
            Мардохей возвысился при дворе; слава о нем шла по всем провинциям — ведь он становился все могущественнее и могущественнее.
            І вбивали Юдеї всїх ворогів своїх, витинаючи мечем, вигублюючи й викорінюючи, й чинили з ворогами своїми, що хотїли.
            Иудеи разили своих врагов мечом, убивая и истребляя их, и делали со своими ненавистниками все, что хотели.
            В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ, (окрім)
            В крепости Сузы иудеи убили и истребили пятьсот человек.
            Десятьох синів Амана, сина Амадатового, ворога Юдеїв, та до грабування не простягали рук своїх.
            — десятерых сыновей Амана, сына Аммедаты, врага иудеев. Но они не протянули рук за добычей.
            Того ж таки дня сказано цареві про число вбитих у Сузах, престольному містї.
            О числе убитых в крепости Сузы в тот же день доложили царю.
            І сказав царь царицї Естері: В Сузах, престольному містї, вбили Юдеї й вигубили пятьсот душ; що ж вони зробили по инших країнах царевих? Яке ж твоє бажаннє? й воно буде вдоволене. І яка ще твоя просьба? вона буде здїйснена.
            Царь сказал царице Есфири: 
— В крепости Сузы иудеи убили и истребили пятьсот человек и десятерых сыновей Амана. Что же они сделали в остальных царских провинциях? Итак, проси, чего хочешь, и будет тебе дано. Какова бы ни была твоя просьба, она будет исполнена.
            — В крепости Сузы иудеи убили и истребили пятьсот человек и десятерых сыновей Амана. Что же они сделали в остальных царских провинциях? Итак, проси, чего хочешь, и будет тебе дано. Какова бы ни была твоя просьба, она будет исполнена.
І сказала Естер: Коли цареві до вподоби, то нехай би було дозволено Юдеям, що в Сузах, робити те ж саме й завтра, що сьогоднї, та й нехай би й десятьох синів Аманових повісили на дереві.
            — Если царю угодно, — ответила Есфирь, — разреши иудеям в Сузах исполнять сегодняшний указ и завтра, а  тела  Амановых сыновей пусть повесят на виселице.
            І повелїв царь так зробити; й дано наказ в Сузах, і десятьох синів Аманових повішено.
            И царь повелел, чтобы это было исполнено. В Сузах был дан указ, и  тела  десятерых сыновей Амана повесили.
            І зібрались Юдеї, що в Сузах, так само й чотирнайцятого дня місяця Адара й вбили в Сузах триста чоловіка, до грабіжі ж не простягали рук своїх.
            Сузские иудеи собрались вместе в четырнадцатый день месяца адара23 и предали в Сузах смерти триста человек, но не протянули рук за добычей.
            Та й инші Юдеї, що знаходились в царських країнах, позбірались, щоб стати до оборони свого життя й забезпечити себе від ворогів своїх, і повбивали споміж ворогів своїх сїмдесять пять тисяч; до їх же добра не простягли руки своєї.
            Тем временем остальные иудеи, которые находились в царских провинциях, тоже собрались, чтобы защищаться и избавиться от своих врагов. Они убили из них семьдесят пять тысяч, но не протянули рук за добычей.
            Се було тринайцятого дня місяця Адара; а на чотирнайцятий день сього ж місяця вони втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
            Это случилось в тринадцатый день месяца адара, а в четырнадцатый день они отдыхали и сделали его днем пиршеств и радости.
            А Юдеї, що в Сузах, збірались тринайцятого дня його й чотирнайцятого дня його, та аж на пятнайцятий день його втихомирились і зробили його днем бенкетування та веселощів.
            Но иудеи в Сузах собирались в тринадцатый и четырнадцатый день, а в пятнадцатый отдыхали и сделали его днем пиршеств и радости.
            З тієї причини Юдеї сілські, що живуть по селах та присїлках, проводять чотирнайцятий день місяця Адара в веселощах та в бенкетуваннї, як день празниковий, посилаючи подарунки один одному.
            Вот почему иудеи поселений — те, что живут в неукрепленных городах, — соблюдают четырнадцатый день месяца адара как день радости и пиршеств, как праздник, когда они посылают друг другу съестные дары.
            І списав Мардохей сї подїї й порозсилав письма до всїх Юдеїв, що в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
            Мардохей записал эти события и послал письма ко всем иудеям во всех провинциях царя Ксеркса, и ближних, и дальних,
            Про те, щоб вони завели в себе щорочнє сьвяткуваннє чотирнайцятого дня місяця Адара й пятнайцятого дня його,
            чтобы они ежегодно праздновали четырнадцатый и пятнадцатый дни месяца адара,24
            Яко таких днїв, в яких Юдеї стали безпечними від ворогів своїх, і як такого місяця, в якому їх смуток обернувся в радість, а сумуваннє — на день сьвяточний, — щоб зробили їх днями угощування та веселощів, посилаючи один до одного подарунки та милостиню вбогим.
            как время, когда иудеи избавились от своих врагов, и как месяц, когда их скорбь обратилась в радость, а их плач — в праздник. Он написал им, чтобы они соблюдали эти дни как дни пиршеств и радости и посылали друг другу съестные дары и подарки бедным.
            І прийняли Юдеї те, що вже сами почали чинити, й про що Мардохей написав до них,
            Так у иудеев появился этот обычай — делать то, что написал Мардохей.
            Як Аман, син Амадатів, Вугеєць, ворог усїх Юдеїв, задумав був занапастити Юдеїв і кидав пур, то є жереб, щоб їх занапастити й вигубити,
            Ведь агагитянин Аман, сын Аммедаты, враг всех иудеев, замышлял погубить их и бросал пур (то есть жребий) об их искоренении и погибели.
            І як Естер доступила до царя, і як царь видав другим листом приказ, щоб лукавий намір Амана, який він задумав на Юдеїв, обернувся на його ж голову, та щоб його й синів його повісили на дереві.
            Но когда Есфирь предстала перед царем, он отдал письменные повеления, чтобы злой замысел, который Аман задумал против иудеев, обратился против него самого, и чтобы его и его сыновей повесили на виселице.
            Через се й назвали сї днї Пурім, від імення: пур. З сієї причини, згідно з усїма словами сього письма і з тим, що самі бачили і до чого в їх доходило,
            (Так эти дни были названы Пурим, от слова «пур».) Из-за этого письма и из-за того, что они сами видели, и что с ними произошло,
            Постановили Юдеї і взяли на себе й на своїх дїтей, і на всїх попристававших до них, невідмінно, щоб сьвяткувати що року два днї, як приписано, й в свій час;
            иудеи установили такой обычай для себя, для своих потомков и для всех, кто бы к ним ни присоединился, непременно соблюдать эти два дня каждый год, как было записано, и в установленное время.
            Та щоб сї днї були памятними і сьвятковано їх від роду до роду в кожному поколїннї, в кожному краю і в кожному містї; і щоб сї днї Пурім не були визаконені в Юдеїв, і спомин про них не зник у дїтей їх.
            Эти дни следует помнить и соблюдать в каждом поколении, в каждой семье, в каждой провинции и в каждом городе. Эти дни Пурима не должны отменяться у иудеев, и память о них не должна исчезнуть у их потомков.
            Та й цариця Естер, дочка Абихаїлова, й Мардохей, Юдей, написали так само з усією намогою, щоб виконувано се друге письмо про Пурім,
            Царица Есфирь, дочь Авихаила, вместе с иудеем Мардохеем, со всей властью написали подтверждение этому второму письму о Пуриме.
            І послали письма до всїх Юдеїв в сто двайцятьох і сїмох областях Артаксерксового царства з словами мира й правди,
            А иудеям в ста двадцати семи провинциях царства Ксеркса были разосланы письма с пожеланием мира и безопасности,
            Щоб вони твердо держали сї днї Пурім в призначений час, який постановив про них Мардохей Юдей і цариця Естер, і як вони самі призначили їх про себе й про дїтей своїх, яко днї посту та покликання (до Бога).
            чтобы учредить эти дни Пурима в должное время, как предписали иудеям иудей Мардохей и царица Есфирь, и как сами они постановили для себя и своих потомков относительно времен поста и сетования.