Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 12) | (Йова 14) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • От же все це вбачало око моє, чуло ухо моє й затямило собі.
  • «Усе це бачило моє око,
    вухо моє це чуло й зрозуміло.
  • Скілько ви знаєте, знаю й я, бо я не пущий за вас.
  • Що ви знаєте, я також знаю,
    нічим я від вас не гірший.
  • Та я до Вседержителя рад би говорити, я з Богом бажав би розправляти.
  • Та я бажаю говорити з Всемогутнім,
    я хочу на прю з Богом стати.
  • Ви ж тілько льжу куєте; всї ви лїкарі безварті.
  • Щождо вас, то ви архимники,
    нездатні лікарі — усі ви!
  • О, коли б ви мовчали! се була б ваша мудрість.
  • Коли б то ви уже замовкли!
    Це була б ваша мудрість.
  • Слухайте ж мого осуду, й розважте відповідь із уст моїх:
  • Слухайте ж, прошу, мою скаргу,
    на оборону моїх уст уважайте.
  • Чи справдї належало вам задля Бога неправду сплїтати, й задля його льжу говорити?
  • Чи задля Бога верзтимете неправду?
    Чи ради нього будете плести облуду?
  • Чи належало вам притворювятись перед ним і за Бога так змагатись?
  • Чи хочете за ним тягнути?
    Змагатися за Бога?
  • А на добре ж воно вийде, коли він схоче вас вивідувати? Чи й його ви так само ошукаєте, як оманють чоловіка?
  • Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче?
    Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують?
  • Грізно скарає він вас, хоч ви потайно й притворюєтесь.
  • Він покарає вас напевне,
    коли ви потайки тягтимете за кимось.
  • Чи вже ж велич його не страхає вас, і страх перед ним не нападає на вас?
  • Чи ж його велич вас не страхає,
    страх перед ним на вас не нападає?
  • Упомини ваші, як попіль, покрепи ваші — покрепи глиняні.
  • Ваші гадання — думки з попелу,
    і відповіді ваші — відповіді з глини.
  • Замовчіте передо мною, а я буду говорити, хоч би й що менї сталось.
  • Замовчіть передо мною, я буду говорити,
    хоч би й що мені сталось.
  • Чого ж би менї торгати тїло моє зубами моїми, й до життя мого простягати руку мою?
  • Я візьму моє тіло собі в зуби,
    покладу мою душу собі в руку.
  • Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись; я бажаю лиш оборонити поступки мої перед лицем його.
  • Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся;
    однак, мої вчинки перед ним я боронитиму.
  • А се вже буде оправданнєм менї, бо ж підлестник чей же не явиться перед лицем у його!
  • Це, зрештою, було б моїм рятунком,
    бо перед ним не смів би з'явитись нечестивий.
  • Вислухайте ж уважно слово моє й ясуваннє моє ушами вашими:
  • Слухайте уважно моє слово,
    моя наука нехай увійде у ваші вуха.
  • Ось, я завів суд над справою: знаю, що вийду виправданим.
  • Ось я готую мою справу;
    я знаю, що я маю слушність!
  • Хто зможе стати проти мене? Бо я борзо вмовкну й віддам дух.
  • Хто захоче сперечатися зо мною?
    Я зараз же замовкну, готовий умерти.
  • Тілько двох речей не чини (Боже) зо мною, а тодї я не ховати мусь від обличчя у тебе:
  • Двох речей тільки не чини зо мною,
    тоді я не ховатимусь від тебе!
  • Одверни від мене руку твою, й страх перед тобою нехай не потрясає мене.
  • Одверни від мене твою руку,
    і нехай страх твій мене не жахає!
  • Тодї зви, а буду відповідати, або я говорити му, а ти відказуй менї.
  • І тоді клич, і я відповідатиму;
    або я буду говорити, а ти мені відказуй.
  • Скілько ж у мене сказ і гріхів? Покажи менї проступок мій і гріх мій!
  • Скільки переступів та гріхів у мене?
    Вкажи мені переступ мій і гріх мій!
  • За що ти скриваєш лице (ласку) твоє, й за ворога маєш мене собі?
  • Чому ховаєш вид твій
    і за ворога мене вважаєш?
  • Хочеш хиба стерти зірваний листочок, і за сухою соломинкою гнатись?
  • Хочеш злякати зірваний листочок
    і за билинкою сухою гнатись?
  • Пишеш бо засуд гіркий на мене й дописуєш менї гріхи з молодостї моєї;
  • Пишеш на мене гіркий засуд
    і гріхи молодости моєї мені закидаєш;
  • Ноги мої в кайдани куєш, і всї стежки мої назираєш, і ходиш слїдом ніг моїх.
  • заковуєш у колоди мої ноги,
    стежки мої всі пильно назираєш,
    і сліди ніг моїх рисуєш.
  • Я ж, мов глина, розпадаюсь, як одежа, що її міль переїла.
  • Та я марнію, немов дерево трухляве,
    немов одежа, що її міль переїла.»

  • ← (Йова 12) | (Йова 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025