Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
З жінки родиться чоловік, і короткий вік свій у журбі проводить;
«Чоловік, що родиться від жінки,
віком короткий і тривоги повний.
віком короткий і тривоги повний.
Квіткою він виходить та й поникає; тїнню пробігає й не зупиняєсь.
Зростає, немов квітка, і в'яне,
і біжить тінню без упинку!
і біжить тінню без упинку!
І на такого ти отвираєш очі твої, і зовеш мене на суд із тобою?
І на такого відкриваєш твої очі,
тягнеш на суд із собою?
тягнеш на суд із собою?
Коли ж йому днї визначені, й число місяцїв його в тебе, коли ти назначив йому гряницю, що її не переступить,
Коли йому дні визначені,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
число місяців його тобі відоме,
ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
То відступи від його, так, позирни куди геть, нехай він одпочине, покіль, як той поденщик, не скінчить дня свого.
то відверни від нього твої очі, залиш його,
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
Дереву є хоч надїя, що воно, й зрубане, знов одродиться, й пагонцї з його одростати не перестануть;
І дерево має надію;
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
воно, хоч зрубане, ще відродиться,
і пагінці його рости не перестануть.
Та хоч його корінь в землї й перетрюхне й пень його завмре в поросї,
Навіть як його корінь у землі постарівся,
і пень його у ґрунті струхлявів,
і пень його у ґрунті струхлявів,
Але, як тільки почує воду, воно пустить паростки й поросте галуззєм, наче б новопосаджене; —
але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє
і поросте галуззям, наче молоденьке.
і поросте галуззям, наче молоденьке.
А чоловік, як умре, розпадає ся; відойшов, і де він подївся?
А людина вмирає і лежить бездушна;
людина йде на той світ, — і де вона?
людина йде на той світ, — і де вона?
Води зникають із озера, й ріка посякає й висихає:
Води зникають з моря,
ріки стають сухими, сохнуть;
ріки стають сухими, сохнуть;
Так і людина ляже й не встане; покіль конець небесам, не пробудиться й не підоймесь із сну свого.
отак людина ляже і не встане;
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,
не підведеться від сну свого.
О, коли б ти да сховав мене в преисподнїй і там держав мене, аж покіль гнїв твій перейде, й положив реченець, і спогадав знов про мене!
Коли б уже ти сховав мене в Шеолі,
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
укрив мене, поки перейде гнів твій,
призначив мені строк — потім згадати про мене!
Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь? Через усї днї визначеного менї часу дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна.
Коли хтось умре, хіба оживе знову?
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
Ти кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх;
Ти кликнув би, і я тобі відповів би,
ти прагнув би діла рук твоїх.
ти прагнув би діла рук твоїх.
Бо тодї ти лїчив би кроки мої, та не підстерігав би гріха мого;
Замість, як нині, рахувати мої кроки,
ти не вважав би більше на гріх мій!
ти не вважав би більше на гріх мій!
Ти б запечатав тодї переступ мій, й провину мою закрив би.
І запечатаний у торбинці був би мій переступ,
мою провину ти перекреслив би!
мою провину ти перекреслив би!
Та як гора, падаючи, розсипається, й скала сходить з місця свого;
Та ба! Як гора падає, валиться,
і скеля зо свого місця сходить,
і скеля зо свого місця сходить,
Як вода стирає каміннє, а розлив її змиває пил земний, так і надїю людську ти в нїщо обертаєш.
води каміння витирають,
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
злива змиває з землі порох,
так ти чоловіка надію нищиш.
Ти тїсниш його до кінця; змінюєш вид його й відсилаєш.
Кидаєшся на нього постійно, і він зникає,
змінюєш вид його і відсилаєш.
змінюєш вид його і відсилаєш.
Честь його дїтям, чи нї, він того не знає, понижені вони — йому те байдуже;
Чи в честі його діти, він не знає,
чи в ганьбі, він не помічає.
чи в ганьбі, він не помічає.