Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І відказав Елифаз із Теману й промовив:

1

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

2

Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,

2

«Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням,
сповняє своє нутро східнім вітром,

3

Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?

3

сперечаючись недоречними словами,
промовами, в яких немає користи?

4

Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!

4

Ти навіть відкидаєш богобоязливість,
і касуєш побожність перед Богом.

5

Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!

5

Твоя вина навчає уста твої,
ти вибираєш бесіду лукавих,

6

Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.

6

тим і осуджує тебе рот твій, а не я!
І власні твої уста свідчать проти тебе.

7

Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?

7

Хіба ти перший з людей народився,
побачив світ перед горбами?

8

Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?

8

Хіба ти слухав Божої наради,
присвоїв собі мудрість?

9

Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?

9

Що знаєш ти, чого б ми не знали?
Що розумієш, чого б ми не розуміли?

10

Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.

10

Є сивий та старий також між нами,
що перейшов віком і твого батька.

11

Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?

11

Хіба для тебе мала річ — Божа втіха
та тихе слово, сказане до тебе?

12

Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?

12

Чого пориває тебе твоє серце?
Чому очима гордо позираєш,

13

Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?

13

коли звертаєш проти Бога гнів твій
і твоїм ротом верзеш такі речі?

14

Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?

14

Що таке людина, щоб була чистою?
Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?

15

Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:

15

Якщо й своїм святим не йме він віри,
і небеса нечисті перед його очима,

16

Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.

16

оскільки більш гидка й зіпсована людина,
що, наче воду, п'є беззаконня.

17

Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,

17

Я поясню тобі, мене послухай!
Я оповім те, що сам я бачив,

18

Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;

18

що оповідають мудрі,
не таївши нічого, за предками своїми.

19

В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:

19

Їм одним земля дана була,
і ні один чужинець не скитався між ними.

20

Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;

20

Поки віку у злого — себе самого мучить;
протягом призначених гнобителеві літ

21

Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.

21

жахливий крик лунає у його вухах;
серед повного спокою на нього нападає грабіжник.

22

Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.

22

Не сподівається, що повернеться із пітьми,
і всюди меч перед собою бачить.

23

Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.

23

Його кидають на їжу коршакові.
Він знає, що над ним біда нависла.

24

Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —

24

День темряви його жахає,
нужда й тіснота на нього насідають,
немов той цар, готовий кинутись до бою.

25

За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,

25

Він здіймав свою руку проти Бога,
він хоробрував із Всемогутнім.

26

Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;

26

З випростаною шиєю біг проти нього
захоронений грубими щитами.

27

За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.

27

Обличчя його набрякло салом,
боки поросли жиром.

28

І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.

28

Він жив у зруйнованих містах,
у домах, де ніхто більше не жив,
бо вони були готові завалитись.

29

Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.

29

Не забагатіє він, розвіється його достаток,
і не простягнеться його тінь по країні.

30

Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.

30

Він не втече від мороку,
вогонь спалить його ніжне галуззя,
а цвіт його обіб'є вітер.

31

Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.

31

Нехай не покладається на свій зріст високий,
знаємо бо, що то — марнота.

32

Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.

32

Віття його зів'яне передчасно,
його галуззя не буде зеленіти.

33

Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.

33

Мов виноградина, він скине недоспілі грона
і, наче маслина, цвіт свій зронить.

34

Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,

34

Так! Кодло нечестивого буде безплідне,
і вогонь пожере шатра продажних.

35

(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.

35

Хто зачав зло, той породить нещастя;
нутро його готує злуду».

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 15

Йова 15