Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
            Дыхание моё ослабело; дни мои угасают; гробы предо мною.
            Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
            Если бы не насмешки их, то и среди споров их око моё пребывало бы спокойно.
            О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
            Заступись, поручись Сам за меня пред Собою! иначе кто поручится за меня?
            Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
            Ибо Ты закрыл сердце их от разумения, и потому не дашь восторжествовать им.
            Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
            Кто обрекает друзей своих в добычу, у детей того глаза истают.
            Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
            Он поставил меня притчею для народа и посмешищем для него.
            Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
            Помутилось от горести око моё, и все члены мои, как тень.
            Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
            Изумятся о сём праведные, и невинный вознегодует на лицемера.
            І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
            Но праведник будет крепко держаться пути своего, и чистый руками будет больше и больше утверждаться.
            Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
            Выступайте все вы, — и подойдите; не найду я мудрого между вами.
            Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
            Дни мои прошли; думы мои — достояние сердца моего — разбиты.
            Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
            А они ночь хотят превратить в день, свет приблизить к лицу тьмы.
            Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
            Если бы я и ожидать стал, то преисподняя — дом мой; во тьме постелю я постель мою;
            Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
            гробу скажу: «ты отец мой», червю: «ты мать моя и сестра моя».
            Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
            Где же после этого надежда моя? и ожидаемое мною кто увидит?