Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І відказав Йов і рече:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?

2

«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?

3

Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?

3

Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.

4

Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.

4

Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.

5

А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,

5

Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,

6

То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.

6

то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.

7

Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).

7

Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!

8

Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.

8

Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.

9

Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.

9

Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.

10

Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.

10

Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.

11

Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.

11

Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.

12

Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.

12

Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.

13

Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.

13

Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.

14

Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.

14

Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,

15

Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.

15

Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.

16

Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.

16

Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.

17

Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.

17

Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,

18

Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.

18

а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.

19

Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.

19

Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.

20

Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:

20

Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.

21

О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!

21

Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!

22

За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?

22

Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?

23

О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —

23

О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!

24

Про вічні часи на каменї видовбати!

24

Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!

25

Я знаю** — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,

25

Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.

26

І я в тїлї мойму побачу Бога.

26

Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.

27

Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!

27

Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!

28

Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!

28

Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —

29

О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!

29

то бійтеся меча для себе,
бо гнів проти провин палає,
щоб знали, що суд буде.»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 19

Йова 19