Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
            Я не думав, що ти саме так відповіси, і не розумієте більше, ніж я.
            Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
            Я послухаю докір моєї образи, і відповість мені дух розуму.
            Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
            Хіба цього ти не знав віддавна, відколи людина постала на землі?
            Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
            Адже веселість безбожних — страшне падіння, і радість беззаконних — згуба,
            Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
            хоч підіймуться до неба його дари, а його жертва доторкнеться до хмар.
            То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
            Бо коли цьому здаватиметься, що вже міцно стоїть, тоді він загине до кінця. А ті, хто його бачить, скажуть: Де він є?
            Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
            Його не знайдуть, наче сон, що минув, — відлетів, наче нічний привид.
            Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
            Око бачило його, та більше не побачить, і більше його не впізнає його місце.
            Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
            Хай його синів знищать менші, а його руки хай попалять болі.
            Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
            Його кості наповнилися його молодістю, та з ним вона ляже в землю.
            Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
            Якщо злоба буде солодкою в його устах, він її сховає під своїм язиком.
            Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
            Не пощадить її, не покине її і збере її всередині своєї гортані.
            То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
            І не зможе йому допомогти. Жовч аспіда в його шлунку!
            Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
            Багатство, зібране без правди, буде виблюване, з його дому його витягне ангел.
            Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
            Нехай же ссе гнів змій, нехай же уб’є його язик змії.
            Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
            Хай не побачить надоїв з пасовиськ, ані пасовиськ меду і масла.
            Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
            Він надаремно і безглуздо трудився задля багатства, з якого не скуштує, воно, наче тверде м’ясо, не до жування, — не проковтнути.
            Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
            Бо він знищив доми численних сильних, і житла пограбував, а не поставив.
            Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
            Немає йому спасіння з майна, він не врятується своїм бажанням.
            Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щастє його.
            Немає в нього залишеної їжі. Через це його добро не розквітне.
            В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
            Коли ж йому здається, що він вже наповнився, то він буде в біді, і на нього найде всяка біда.
            Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
            Якщо якось наповнить свій живіт, Він нашле на нього гнів люті, щоб його залити болями.
            Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
            І він не врятується від руки залізного леза, щоб його вбив мідний лук.
            Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
            Нехай же стріла пройде крізь його тіло, і зірки хай ходять у його житлі, на ньому хай будуть страхи.
            Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
            Хай на ньому перебуває всяка темрява. І його пожере невгасимий вогонь, нехай же чужинець несе зло його домові.
            Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
            Нехай небо відкриє його беззаконня, а земля повстане проти нього.
            Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
            І знищення потягне дім його до кінця, і день гніву надійде на нього.