Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
выслушайте внимательно речь мою, и это будет мне утешением от вас.
Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
Потерпите меня, и я буду говорить; а после того, как поговорю, насмехайся.
Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
Разве к человеку речь моя? как же мне и не малодушествовать?
Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
Посмотрите на меня и ужаснитесь, и положите перст на уста.
Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
Лишь только я вспомню — содрогаюсь, и трепет объемлет тело моё.
Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
Почему беззаконные живут, достигают старости, да и силами крепки?
Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
Дети их с ними перед лицом их, и внуки их перед глазами их.
Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
Домы их безопасны от страха, и нет жезла Божия на них.
Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
Вол их оплодотворяет и не извергает, корова их зачинает и не выкидывает.
Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
Как стадо, выпускают они малюток своих, и дети их прыгают.
Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
Восклицают под голос тимпана и цитры и веселятся при звуках свирели;
Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
проводят дни свои в счастьи и мгновенно нисходят в преисподнюю.
А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
А между тем они говорят Богу: «отойди от нас, не хотим мы знать путей Твоих!
Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
Что Вседержитель, чтобы нам служить Ему? и что пользы прибегать к Нему?»
Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
Видишь, счастье их не от их рук. — Совет нечестивых будь далёк от меня!
Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
Часто ли угасает светильник у беззаконных, и находит на них беда, и Он даёт им в удел страдания во гневе Своём?
Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
Они должны быть, как соломинка пред ветром и как плева, уносимая вихрем.
(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
Скажешь: «Бог бережёт для детей его несчастье его». — Пусть воздаст Он ему самому, чтобы он это знал.
Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
Пусть его глаза увидят несчастье его, и пусть он сам пьёт от гнева Вседержителева.
Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
Ибо какая ему забота до дома своего после него, когда число месяцев его кончится?
Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
Но Бога ли учить мудрости, когда Он судит и горних?
Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
Один умирает в самой полноте сил своих, совершенно спокойный и мирный;
Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
внутренности его полны жира, и кости его напоены мозгом.
Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
А другой умирает с душою огорчённою, не вкусив добра.
А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
И они вместе будут лежать во прахе, и червь покроет их.
Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
Знаю я ваши мысли и ухищрения, какие вы против меня сплетаете.
Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
Вы скажете: «где дом князя, и где шатёр, в котором жили беззаконные?»
Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
Разве вы не спрашивали у путешественников и незнакомы с их наблюдениями,
Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
что в день погибели пощажён бывает злодей, в день гнева отводится в сторону?
Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
Кто представит ему пред лицо путь его, и кто воздаст ему за то, что он делал?
Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
Его провожают ко гробам и на его могиле ставят стражу.