Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха!
Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене.
Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися?
Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста.
Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло.
Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві?
Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима.
Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно, і бича від Господа на них немає.
Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба, яка була тільна — не втратила.
Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються,
Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики.
Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду.
А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг!
Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо?
Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає.
Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі.
Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.
(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає.
Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує.
Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована.
Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць.
Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий.
Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається.
Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.
А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила.
Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.
Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних?
Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки.
Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений.
Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть?
Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні.