Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І відказав Елифаз із Теману й промовив:

1

Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:

2

Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.

2

«Чи ж може людина Богові бути корисна,
якщо сам собі мудрий приносить користь!

3

Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?

3

Що Всемогутній має з того, що ти справедливий?
Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?

4

Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?

4

Чи може він тебе карає за твою побожність,
іде на суд із тобою?

5

Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.

5

Чи ж не за те, що злоба твоя превелика,
і що переступам твоїм нема краю?

6

Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.

6

Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю,
здирав одежу з голих.

7

Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;

7

Спраглому не давав єси води напитись,
голодному відмовляв єси хліба.

8

Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.

8

Кожному сильному — була земля,
а прихильники твої заселювали її.

9

Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.

9

Ти відсилав удовиць із порожніми руками,
ламав сиротам руки!

10

За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,

10

Тим то навколо тебе сіті,
і страх тебе лякає раптово.

11

Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.

11

Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш,
і повінь вод тебе вкриває.

12

Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!

12

Чи ж: Бог не наверху в небі?
Поглянь на зорі вгору, як вони високо!

13

Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?

13

Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає?
Хіба він крізь чорну хмару судить?

14

Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.

14

Хмари йому завіса, він не бачить;
він небесним обрієм походжає.

15

Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,

15

Хочеш триматись одвічної дороги,
яку топтали люди беззаконні,

16

Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?

16

що були схоплені передчасно,
коли ріка підмила їхні основи?

17

Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?

17

Які до Бога говорили: Одступи од нас!
Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?

18

Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —

18

Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.

19

Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:

19

Бачать те праведники і радіють,
невинний із них сміється:

20

Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!

20

Хіба не пропав їхній статок?
Чи не пожер вогонь їхні рештки?

21

Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.

21

Тож помирися з ним, зроби угоду,
і твоє щастя повернеться до тебе!

22

Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.

22

Прийми з уст його науку.
Вклади його слова собі до серця.

23

Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —

23

Як до Всесильного ти звернешся покірно,
як віддалиш несправедливість від намету твого,

24

Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.

24

золото вважатимеш за порох,
оте офірське — за рінь із ручаїв.

25

І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;

25

Всесильний буде твоїм скарбом,
брусками срібла у тебе!

26

Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.

26

Тоді ти будеш радуватися Всесильним
і підведеш обличчя твоє до Бога.

27

Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.

27

Помолишся до нього, і він тебе почує,
і ти виконаєш твої обітниці.

28

Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.

28

Все, що задумаєш, тобі поталанить,
і над дорогами твоїми засяє світло,

29

А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;

29

бо він принизить того, хто несеться вгору,
а смиренний очима буде в нього врятований.

30

Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.

30

Безвинного він визволяє,
ти чистотою рук твоїх спасешся.»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 22

Йова 22