Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
Так, я знаю, що недосяжним є моє звинувачення, і Його рука тяжкою стала на моєму стогнанні.
О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
Тож хто взнає, що я знайду Його і прийду до кінця справи?
Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.
Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
Якби я знав слова, які Він мені скаже, коли б я збагнув, що Він мені сповістить!
Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.
Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
Адже в Нього правда і звинувачення, нехай же доведе мій суд до кінця!
А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
Бо піду до попереднього, і мене більше немає. Але про те, що в кінці, що знаю?
Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
Як зліва Він щось зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.
Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.
Адже Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував, наче золото.
Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.
Тож я піду у Його заповідях, бо я зберіг Його дороги, і не зверну.
Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
І не переступлю Його заповідей, і в моєму нутрі я заховав Його слова.
Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.
Якщо ж і Він так судив, то хто чинитиме опір Йому? Адже те, що Він забажав, Він і вчинив!
Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.
14 Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. 15 За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.
Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.
Господь же зм’якшив моє серце, і Вседержитель завдав мені турбот.