Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
Чому ж від Господа сховалися години,
Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
а безбожні з околиць вийшли за межу, пограбувавши стадо з пастирем?
Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
Під’яремного відвели сиротою і взяли в заставу вола вдовиці.
Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
Звели слабких з дороги праведності, разом сховалися лагідні землі.
Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
Відійшли ж, наче осли в полі, через мене вийшовши на своє діло. Солодким є його хліб для малих.
Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
Передчасно пожали не своє поле. Слабкі ж обробили виноград безбожних безоплатно і без їжі.
Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
Численних нагих поклали спати без одягу, а накриття їхньої душі забрали.
Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
Вони мокрі від крапель гір, оскільки вони не мали сховища, то покрили себе скелею.
Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
Вони забрали сироту від грудей, і впокорили того, хто відпав.
Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
Нагих же неправедно приспали, а в голодуючих забрали шматок хліба.
Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
У тісних проходах неправедно зробили засідку, а праведну дорогу не взнали.
У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
Вони викидали з міста і власних домів, а душа немовлят дуже стогнала! А Він чому над цими не наглядає?
Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
Вони, будучи на землі, і не взнали, дорогу ж праведності не пізнали, і не пішли їхніми стежками.
Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
Пізнавши їхні діла, Він їх передав у темряву, і буде вночі, наче злодій.
Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
А око перелюбника підстерігало темряву, кажучи: Не взнає мене око, і поклав накриття на обличчя.
В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
Він у темряві підкопав доми. У днях собі позначили, не пізнали світла.
Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
Адже ранок для них усіх разом — тінь смерті, тому що кожний пізнає жахи тіні смерті.
Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
Він легкий на поверхні води. Нехай проклятою буде їхня частка на землі.
Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
Хай же їхні рослини появляться сухими на землі, бо вони пограбували снопи сиріт.
Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
Тоді згадано його гріх, і він став невидимим, як туман роси. Нехай віддасться ж йому тим, що він робив, нехай знищеним буде всякий неправедний, подібно до невиліковного дерева.
Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
Бо він зло чинив неплідній і не помилував слабку жінку,
Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
а знищив слабких гнівом. Отже, вставши, не матиме віри про своє життя.
А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
Захворівши, хай не має надії вилікуватись, але хай упаде від недуги,
Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
бо його висота багатьом спричинила зло. Зів’яв же, наче мальва на спеці, чи наче колос, що сам відпав зі стебла.