Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
Job’s Past Was Glorious
And Job again took up his discourse and said,
And Job again took up his discourse and said,
О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
“Oh that I were as in months gone by,
As in the days when God watched over me;
As in the days when God watched over me;
Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
When His lamp shone over my head,
And by His light I walked through darkness;
And by His light I walked through darkness;
Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
As I was in the prime of my days,
When the friendship of God was over my tent;
When the friendship of God was over my tent;
Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
When the Almighty was yet with me,
And my children were around me;
And my children were around me;
Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
When my steps were bathed in butter,
And the rock poured out for me streams of oil!
And the rock poured out for me streams of oil!
Тодї виходив я, було до воріт міста*, й уставляв на майданї сїдалище себі,
“When I went out to the gate of the city,
When I took my seat in the square,
When I took my seat in the square,
Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
The young men saw me and hid themselves,
And the old men arose and stood.
And the old men arose and stood.
Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
“The princes stopped talking
And put their hands on their mouths;
And put their hands on their mouths;
Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
The voice of the nobles was hushed,
And their tongue stuck to their palate.
And their tongue stuck to their palate.
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
“For when the ear heard, it called me blessed,
And when the eye saw, it gave witness of me,
And when the eye saw, it gave witness of me,
Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
Because I delivered the poor who cried for help,
And the orphan who had no helper.
And the orphan who had no helper.
Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
“The blessing of the one ready to perish came upon me,
And I made the widow’s heart sing for joy.
And I made the widow’s heart sing for joy.
Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
“I put on righteousness, and it clothed me;
My justice was like a robe and a turban.
My justice was like a robe and a turban.
Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
“I was a father to the needy,
And I investigated the case which I did not know.
And I investigated the case which I did not know.
Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
“I broke the jaws of the wicked
And snatched the prey from his teeth.
And snatched the prey from his teeth.
От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
“Then I thought, ‘I shall die in my nest,
And I shall multiply my days as the sand.
And I shall multiply my days as the sand.
Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
‘My root is spread out to the waters,
And dew lies all night on my branch.
And dew lies all night on my branch.
Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
‘My glory is ever new with me,
And my bow is renewed in my hand.’
And my bow is renewed in my hand.’
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
“To me they listened and waited,
And kept silent for my counsel.
And kept silent for my counsel.
Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
“After my words they did not speak again,
And my speech dropped on them.
And my speech dropped on them.
Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
“They waited for me as for the rain,
And opened their mouth as for the spring rain.
And opened their mouth as for the spring rain.
Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
“I smiled on them when they did not believe,
And the light of my face they did not cast down.
And the light of my face they did not cast down.