Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Cовременный перевод WBTC
О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
"Как хотелось бы мне вернуть всё ушедшее: дни, когда Бог наблюдал за мной,
Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
когда светильник Его сиял над моей головой, и со светом Его шёл я сквозь темноту!
Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
Как хотелось бы мне вернуть дни, когда был я в силе, когда Бог, как близкий друг, был в моём доме,
Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
когда Всемогущий ещё был со мной, и дети мои окружали меня,
Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
когда, казалось, пути мои лились молоком, и скалы сочились оливковым маслом.
Тодї виходив я, було до воріт міста*, й уставляв на майданї сїдалище себі,
Когда входил я в городские ворота и садился на площади,
Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
молодые люди, увидев меня, в сторону отступали, и вставали предо мной старики уважительно.
Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
Властители воздерживались от речей своих и прикрывали рты руками,
Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
даже знатные умолкали — их языки прилипали к гортани.
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
Все, кто слышал меня, обо мне хорошо говорили, все, кто видели — хвалили меня.
Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
Потому что спасал я молящих о помощи бедным и сиротам, которым некому было помочь.
Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
Умирающий благословлял меня и помог я вдове, которая ждала помощи.
Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
Праведность была мне одеждой и справедливость — головным убором.
Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
был я для нищих отцом, помогал даже тем, с кем не был знаком, — в суде за них заступался.
Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
Ядовитые зубы злобных я выбивал и невинные жертвы спасал.
От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
Я думал, что умру в собственном доме, и дни мои будут бессчётны, словно песок,
Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
корни мои будут касаться воды, и на ветви мои ночью будет ложиться роса,
Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
слава моя не увянет, и лук мои всегда будет крепок в руках у меня.
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
Раньше люди слушали меня молча и ждали советов моих.
Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
После меня они уже не рассуждали — слова мои нежно впитывал их слух.
Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
Они ждали меня, как дождя, и слова мои пили, как воду весенних потоков.
Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
И люди, потерявшие надежду, отчаялись. Но с ними вместе я смеялся, улыбка моя утешала их.