Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
«А тепер глузують з мене менші віком від мене,
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
яких батьками я нехтував занадто,
щоб їх поставити нарівні з псами в моїй кошарі.
Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
Ба й сила рук їхніх навіщо була б мені здалася?
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Міць їхня ж цілковито заниділа.
Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
З-за браку страви та страшного голоду
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
вони гризли у степу коріння;
їхня мати — пустка та пустиня.
Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
Вони мальвію й листя на кущах збирали,
коріння з дроку — це хліб їхній.
коріння з дроку — це хліб їхній.
Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
Їх із громади проганяли,
на них гукали, наче на злодіїв.
на них гукали, наче на злодіїв.
Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
Вони жили у байраках при потоках,
у земних печерах та по скелях.
у земних печерах та по скелях.
Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
Вони ревіли поміж кущами,
під будяками тулилися в купу.
під будяками тулилися в купу.
Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
Рід упосліджених, нащадки безіменних,
вигнані з землі!
вигнані з землі!
У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
І нині я став їхньою піснею,
зробився байкою їхньою!
зробився байкою їхньою!
Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
Вони гидують мною, тікають геть від мене,
не стримуються мені плювати в вічі.
не стримуються мені плювати в вічі.
Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
Що він розв'язав мій мотуз і мене понизив,
то вони розгнуздуються передо мною.
то вони розгнуздуються передо мною.
З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
Праворуч від мене підводиться ота наволоч,
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
у петлю спрямовує мої ноги
і вимощує путь свою згубну проти мене.
Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
Вони зіпсували мені стежку на мою погибель;
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
вони деруться догори, ніхто їх не спиняє.
Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
Мов крізь пролом широкий, прибувають,
викочуються з-під руїн.
викочуються з-під руїн.
Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
Великий страх напав на мене,
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
вітром розвіялася моя гідність,
і щастя моє зникло, немов хмара.
А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
І душа моя нині ниє в мені,
дні смутку мене посіли.
дні смутку мене посіли.
Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
Уночі крутить мені у костях,
жили мої не дають мені спочити.
жили мої не дають мені спочити.
Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
Він потужно схопив мене за одежу,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
мов би коміром кереї моєї зашморгнув мене,
Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
кинув мене в болото,
і я взявся попелом та пилом.
і я взявся попелом та пилом.
Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
Кричу до тебе, та ти мені не відповідаєш;
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
встаю — та ти до мене уваги не прихиляєш.
Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
Став єси до мене жорстоким,
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
твоєю сильною рукою мене бичуєш.
Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
Здіймаєш мене вітром летіти,
в бурі спускаєш мене вниз водою.
в бурі спускаєш мене вниз водою.
О, я знаю, що ти примчиш мене 'д смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
Знаю, що ти ведеш мене до смерти,
дому, де збираються всі живучі.
дому, де збираються всі живучі.
Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
Але я не здіймав руки на сіромаху,
як він кричав до мене у своєму горі.
як він кричав до мене у своєму горі.
А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
Чи ж я не плакав над тим, кому живеться тяжко?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
Чи ж моє серце до бідного не мало жалю?
А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
Я сподівався щастя — і прийшло лихо;
я чекав світла — і наступила пітьма!
я чекав світла — і наступила пітьма!
Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
Нутро моє кипить, не угаває:
дні смутку надійшли на мене.
дні смутку надійшли на мене.
Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
Ввесь ходжу почорнілий, без сонця;
встаю, кричу серед громади.
встаю, кричу серед громади.
Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
Братом зробився я шакалам,
і приятелем струсям.
і приятелем струсям.
Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
Шкіра на мені почорніла,
кості мої горять від жару.
кості мої горять від жару.