Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.

1

Job's Final Appeal

I made a covenant with mine eyes; and how should I fix my regard upon a maid?

2

Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?

2

For what would have been [my] portion of +God from above, and what the heritage of the Almighty from on high?

3

Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?

3

Is not calamity for the unrighteous? and misfortune for the workers of iniquity?

4

Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?

4

Doth not he see my ways, and number all my steps?

5

Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —

5

If I have walked with falsehood, and my foot hath hasted to deceit,

6

То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.

6

(Let me be weighed in an even balance, and +God will take knowledge of my blamelessness;)

7

Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,

7

If my step have turned out of the way, and my heart followed mine eyes, and if any blot cleaveth to my hands;

8

Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.

8

Let me sow, and another eat; and let mine offspring be rooted out.

9

Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,

9

If my heart have been enticed unto a woman, so that I laid wait at my neighbour's door,

10

Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.

10

Let my wife grind for another, and let others bow down upon her.

11

Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;

11

For this is an infamy; yea, it is an iniquity [to be judged by] the judges:

12

Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.

12

For it is a fire that consumeth to destruction, and would root out all mine increase.

13

Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,

13

If I have despised the cause of my bondman or of my bondmaid, when they contended with me,

14

То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?

14

What then should I do when God riseth up? and if he visited, what should I answer him?

15

Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?

15

Did not he that made me in the womb make him? and did not One fashion us in the womb?

16

Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?

16

If I have withheld the poor from [their] desire, or caused the eyes of the widow to fail;

17

Чи сам же я з'їдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?

17

Or have eaten my morsel alone, so that the fatherless ate not thereof,

18

Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.

18

(For from my youth he grew up with me as with a father, and I have guided the [widow] from my mother's womb;)

19

Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —

19

If I have seen any perishing for want of clothing, or any needy without covering;

20

Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?

20

If his loins have not blessed me, and if he were not warmed with the fleece of my lambs;

21

Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),

21

If I have lifted up my hand against an orphan, because I saw my help in the gate:

22

То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,

22

[Then] let my shoulder fall from the shoulder-blade, and mine arm be broken from the bone!

23

Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.

23

For calamity from God was a terror to me, and by reason of his excellency I was powerless.

24

Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?

24

If I have made gold my hope, or said to the fine gold, My confidence!

25

Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?

25

If I rejoiced because my wealth was great, and because my hand had gotten much;

26

Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,

26

If I beheld the sun when it shone, or the moon walking in brightness,

27

Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?

27

And my heart have been secretly enticed, so that my mouth kissed my hand:

28

Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.

28

This also would be an iniquity for the judge, for I should have denied the God who is above.

29

Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?

29

If I rejoiced at the destruction of him that hated me, and exulted when evil befell him;

30

Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.

30

(Neither have I suffered my mouth to sin by asking his life with a curse;)

31

Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?

31

If the men of my tent said not, Who shall find one that hath not been satisfied with his meat? --

32

Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.

32

The stranger did not lodge without; I opened my doors to the pathway.

33

Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,

33

If I covered my transgressions as Adam, by hiding mine iniquity in my bosom,

34

То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.

34

Because I feared the great multitude, and the contempt of families terrified me, so that I kept silence, and went not out of the door, ...

35

О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!

35

Oh that I had one to hear me! Behold my signature: let the Almighty answer me! And let mine opponent write an accusation!

36

Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;

36

Would I not take it upon my shoulder? I would bind it on to me [as] a crown;

37

Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його*, мов до князя.

37

I would declare unto him the number of my steps; as a prince would I come near to him.

38

Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;

38

If my land cry out against me, and its furrows weep together;

39

Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,

39

If I have eaten the fruits thereof without money, and have tormented to death the souls of its owners:

40

То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.

40

Let thistles grow instead of wheat, and tares instead of barley. The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Йова 31

Job 31