Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.

1

Job’s Final Appeal

“I have made a covenant with my eyes;
how then could I gaze at a virgin?

2

Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?

2

What would be my portion from God above
and my heritage from the Almighty on high?

3

Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?

3

Is not calamity for the unrighteous,
and disaster for the workers of iniquity?

4

Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?

4

Does not he see my ways
and number all my steps?

5

Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —

5

“If I have walked with falsehood
and my foot has hastened to deceit;

6

То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.

6

(Let me be weighed in a just balance,
and let God know my integrity!)

7

Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,

7

if my step has turned aside from the way
and my heart has gone after my eyes,
and if any spot has stuck to my hands,

8

Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.

8

then let me sow, and another eat,
and let what grows for mea be rooted out.

9

Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,

9

“If my heart has been enticed toward a woman,
and I have lain in wait at my neighbor’s door,

10

Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.

10

then let my wife grind for another,
and let others bow down on her.

11

Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;

11

For that would be a heinous crime;
that would be an iniquity to be punished by the judges;

12

Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.

12

for that would be a fire that consumes as far as Abaddon,
and it would burn to the root all my increase.

13

Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,

13

“If I have rejected the cause of my manservant or my maidservant,
when they brought a complaint against me,

14

То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?

14

what then shall I do when God rises up?
When he makes inquiry, what shall I answer him?

15

Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?

15

Did not he who made me in the womb make him?
And did not one fashion us in the womb?

16

Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?

16

“If I have withheld anything that the poor desired,
or have caused the eyes of the widow to fail,

17

Чи сам же я з'їдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?

17

or have eaten my morsel alone,
and the fatherless has not eaten of it

18

Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.

18

(for from my youth the fatherlessb grew up with me as with a father,
and from my mother’s womb I guided the widowc),

19

Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —

19

if I have seen anyone perish for lack of clothing,
or the needy without covering,

20

Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?

20

if his body has not blessed me,d
and if he was not warmed with the fleece of my sheep,

21

Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),

21

if I have raised my hand against the fatherless,
because I saw my help in the gate,

22

То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,

22

then let my shoulder blade fall from my shoulder,
and let my arm be broken from its socket.

23

Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.

23

For I was in terror of calamity from God,
and I could not have faced his majesty.

24

Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?

24

“If I have made gold my trust
or called fine gold my confidence,

25

Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?

25

if I have rejoiced because my wealth was abundant
or because my hand had found much,

26

Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,

26

if I have looked at the sune when it shone,
or the moon moving in splendor,

27

Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?

27

and my heart has been secretly enticed,
and my mouth has kissed my hand,

28

Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.

28

this also would be an iniquity to be punished by the judges,
for I would have been false to God above.

29

Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?

29

“If I have rejoiced at the ruin of him who hated me,
or exulted when evil overtook him

30

Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.

30

(I have not let my mouth sin
by asking for his life with a curse),

31

Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?

31

if the men of my tent have not said,
‘Who is there that has not been filled with his meat?’

32

Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.

32

(the sojourner has not lodged in the street;
I have opened my doors to the traveler),

33

Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,

33

if I have concealed my transgressions as others dof
by hiding my iniquity in my heart,

34

То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.

34

because I stood in great fear of the multitude,
and the contempt of families terrified me,
so that I kept silence, and did not go out of doors —

35

О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!

35

Oh, that I had one to hear me!
(Here is my signature! Let the Almighty answer me!)
Oh, that I had the indictment written by my adversary!

36

Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;

36

Surely I would carry it on my shoulder;
I would bind it on me as a crown;

37

Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його*, мов до князя.

37

I would give him an account of all my steps;
like a prince I would approach him.

38

Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;

38

“If my land has cried out against me
and its furrows have wept together,

39

Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,

39

if I have eaten its yield without payment
and made its owners breathe their last,

40

То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.

40

let thorns grow instead of wheat,
and foul weeds instead of barley.”
The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Йова 31

Job 31