Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Йова 31)
|
(Йова 33) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
Тогда трое друзей перестали спорить с Иовом, потому что он был уверен в своей правоте.
Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
Но Элигу, сын Барахела, потомок Буза, из рода Рам, разгневался на Иова за то, что тот считал себя праведным перед Богом.
А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
Он разгневался и на трех его друзей за то, что не сумев возразить, они клеветали на Иова.79
Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
Но Элигу ждал, прежде чем заговорить с Иовом, потому что остальные были старше его.
Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
Когда же он увидел, что тем троим нечего больше сказать, он разгневался.
От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
И тогда Элигу, сын Барахела, потомок Буза, сказал:
— Я молод годами,
вы же в преклонных летах;
поэтому я и робел
и не смел вам высказать свое мнение.
Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
Я думал: «Пусть говорит возраст;
пусть преклонные годы учат мудрости».
Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
Но нет, это дух в человеке
и дыхание Всемогущего разум дают.
Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
Не одни старики80 мудры,
не одни престарелые знают правду.
От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
Поэтому говорю я: «Внимайте мне!
Я тоже скажу вам, что знаю».
Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
Я ждал, пока вы говорили,
суждения ваши слушал;
пока вы искали слова,
Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
я вглядывался в вас.
Но никто из вас Иова не опроверг,
на слова его не ответил.
Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
Не говорите: «Мы мудрость нашли:
пусть Бог обличает его, а не человек».
От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
Если бы против меня он обратил речь свою,
то я не как вы отвечал бы ему.
Полякались, мовчять, перестали говорити.
Они испугались и больше не отвечают,
слов у них не осталось.
А коли я жду, а вони не говорять, з'упинились і вже не відказують,
Ждать ли мне, раз они замолчали,
раз они стоят здесь, не отвечая?
То я відкажу й виявлю мою думку.
Мне ведь тоже есть что сказать,
я тоже выскажу свое мнение.
Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
Я переполнен словами,
дух во мне побуждает меня.
Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
Сердце мое, как вино неоткрытое,
как новые бурдюки, готовые разорваться.
Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
Заговорю и найду покой;
разомкну уста свои и отвечу;
Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
не буду смотреть ни на чье лицо
и льстить никому не стану,
Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
ведь я не умею льстить —
иначе скоро убил бы меня мой Творец!
← (Йова 31)
|
(Йова 33) →