Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже,
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
Я собі думав: Хай дні говорять,
і літа многі хай покажуть мудрість!
і літа многі хай покажуть мудрість!
Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
То Божий дух у людині,
Всесильного надхнення їх урозумляє.
Всесильного надхнення їх урозумляє.
Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі,
і не старі вже й розуміють правду.
і не старі вже й розуміють правду.
От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
Тому й кажу: Мене послухай!
Оповіщу і я, що знаю!
Оповіщу і я, що знаю!
Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
Ось я чекав слів ваших,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
я пильно уважав на вас,
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість;
Бог нас навчає, не людина!
Бог нас навчає, не людина!
От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
Тому я не так сперечатися буду,
я відповім йому не вашими словами.
я відповім йому не вашими словами.
А коли я жду, а вони не говорять, з'упинились і вже не відказують,
І я чекав; але що не говорять,
що стоять і не відповідають більше, —
що стоять і не відповідають більше, —
Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
Нутро моє, немов вино без стоку,
що нові міхи розриває.
що нові міхи розриває.
Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
Я виговорюсь, легше мені стане;
розтулю мого рота й відкажу.
розтулю мого рота й відкажу.
Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
Я не зважатиму ні на чию особу,
лестити не буду нікому;
лестити не буду нікому;