Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
І говорив Еліуй дальше й казав:
Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.
Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?
Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.
Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
← (Йова 33) | (Йова 35) →