Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 33) | (Йова 35) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • І говорив Еліуй дальше й казав:
  • І говорив Елі́гу та й сказав:
  • Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
  • „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
  • Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
  • Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
  • Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
  • Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
  • Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
  • Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
  • Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.
  • Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
  • Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
  • Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
  • Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
  • і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
  • Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
  • Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
  • Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
  • Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
  • Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
  • Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
  • Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
  • Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
  • Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
  • Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
  • Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
  • Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
  • Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
  • всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
  • От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
  • Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
  • Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
  • Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
  • Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?
  • Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
  • Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.
  • Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
  • Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
  • за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
  • Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
  • Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
  • Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
  • немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
  • Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
  • Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
  • Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
  • Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
  • Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
  • Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
  • Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
  • Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
  • За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
  • за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
  • Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
  • щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
  • Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
  • Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
  • Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
  • щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
  • От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
  • Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
  • А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
  • Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
  • Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
  • Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
  • Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
  • Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
  • Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
  • „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
  • Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
  • О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
  • Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
  • бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

  • ← (Йова 33) | (Йова 35) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025