Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

І провадив Еліуй річ дальше й говорив:

1

І знову Елігу взяв говорити:

2

Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.

2

«Зажди но трошки, і я тобі з'ясую,
бо ще чимало можна сказати про Бога.

3

Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.

3

Сягну знанням моїм далеко
і визнаю Творцеві моєму слушність.

4

Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.

4

Воістину в словах моїх нема неправди,
і звершений знанням стоїть біля тебе.

5

Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.

5

Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.

6

Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.

6

Він не дає грішникові жити,
він бідолашним чинить правосуддя,

7

Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.

7

і праведника не позбавляє права.
Він царів ставить на престолі,
саджає їх назавжди! Але що загорділи,

8

Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —

8

тому вони закуті в кайдани,
обплутані мотуззям нужди!

9

Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;

9

Він виявляє їм діла
й переступи їхні, бо вони загорділи.

10

Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.

10

Він відкриває їм вухо на навчання,
від беззаконства велить відвернутись.

11

І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;

11

І як вони послухаються, почнуть йому служити,
то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.

12

Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.

12

А коли не послухаються, то пройдуть через Яму
і пропадуть у невіданні.

13

Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;

13

Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають,
і що не звали на допомогу, коли їх в'язано,

14

Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.

14

то їхня душа загине замолоду,
життя їхнє — між розпусниками.

15

Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.

15

Він бідного рятує власною його бідою
і в злиднях об'являється для його вух.

16

Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.

16

Отож і тебе він вирве з пащі скрути,
її тобі заступить достаток щедрий,
і стіл твій буде повен туку.

17

Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.

17

А наповнишся нечестивими осудами,
то спіткають тебе суд і розправа.

18

О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.

18

Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком
і щоб дар великий не збив тебе з дороги!

19

Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.

19

Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть?
Або твоєї сили всі потуги?

20

О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!

20

О, не бажай тієї ночі,
коли народи з своїх місць ізникають!

21

Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.

21

Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди:
тим бо й випробувано тебе стражданням.

22

Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?

22

Бог, справді, силою великий,
і хто такий учитель, як він?

23

Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?

23

Хто йому вкаже його дорогу?
Хто скаже: Ти дієш кривду.

24

Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.

24

Тож пам'ятай: ти маєш величати його діло,
яке оспівують люди.

25

Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.

25

Усі люди над ним розважають,
кожний здалека дивиться на нього.

26

Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.

26

Так! Бог великий, не нам його збагнути!
Число його років не має ліку.

27

Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;

27

Він притягає води краплі
і прочищує їх на дощ у парі;

28

Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.

28

спускають його хмари,
і на натовп людей виливають.

29

А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?

29

Хто зможе зміркувати,
доки сягають хмари
або гуркіт грому у його наметі?

30

А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.

30

Він розстелює над ним свій оболок
і вкриває вершини гір.

31

Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.

31

Ними годує він народи,
дає поживу подостатком.

32

В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.

32

Він бере блискавицю обома руками,
велить їй бити у ціль.

33

Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.

33

Він нею чабана попереджає,
та й скот, що нюхом чує бурю.»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 36

Йова 36