Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 35) | (Йова 37) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
  • І далі Елігу казав:
  • Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
  • „Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
  • Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
  • Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
  • Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
  • Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
  • Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
  • Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
  • Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
  • Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
  • Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
  • Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
  • Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
  • А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
  • Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
  • то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
  • Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
  • Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
  • І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
  • Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
  • Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
  • Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
  • Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
  • А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
  • Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
  • У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
  • Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його*.
  • Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
  • Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
  • Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
  • Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
  • Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
  • О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
  • Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
  • Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
  • Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
  • О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
  • Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
  • Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
  • Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
  • Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
  • Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
  • Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
  • Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
  • Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
  • Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
  • Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
  • що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
  • Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
  • Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
  • Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
  • Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
  • Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
  • що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
  • А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
  • Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
  • А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
  • Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
  • Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
  • бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
  • В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
  • Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
  • Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
  • Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.

  • ← (Йова 35) | (Йова 37) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025