Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
«І словом нам звернутися до тебе?
Тебе пригнобить, та стримати слова хто зможе?
Тебе пригнобить, та стримати слова хто зможе?
Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
Оце навчав ти багатьох,
і скріпляв знеможені руки.
і скріпляв знеможені руки.
Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
Хто спотикався, словами ти підводив,
хистким колінам давав сили.
хистким колінам давав сили.
Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
Тепер же, як найшло на тебе лихо, ти прибитий!
Торкнулося до тебе, і ти збентеживсь!
Торкнулося до тебе, і ти збентеживсь!
Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
Твоя побожність, чи не вона ж твоя надія?
Чи ж не твоє вповання — путів твоїх невинність?
Чи ж не твоє вповання — путів твоїх невинність?
Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
Згадай лишень, хто гинув, бувши безвинний,
і де праведні бували знищені?
і де праведні бували знищені?
Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
Оскільки сам я бачив: хто орав лихо
й сіяв загибель, той пожинав їх.
й сіяв загибель, той пожинав їх.
Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
Від Божого подуву вони гинуть,
Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
Ревіння лева й голос леопарда вмовкає,
і зуби левенят кришаться.
і зуби левенят кришаться.
Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
Лев гине без здобичі
й левенята йдуть урозтіч.
й левенята йдуть урозтіч.
І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
І надійшло до мене стиха слово,
і я почув ледь-неледь щось із нього,
і я почув ледь-неледь щось із нього,
Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
серед примар, нічних привидів,
як на людей находить сон глибокий.
як на людей находить сон глибокий.
Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
Я задрижав і затремтів у страсі,
всі кості мої стряслися,
всі кості мої стряслися,
І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
і над моїм обличчям промайнув вітер,
волосся в мене стало дуба.
волосся в мене стало дуба.
І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
Став хтось,
виду його я не міг розпізнати,
привид, постать перед очима у мене
і чую тихий голос:
виду його я не міг розпізнати,
привид, постать перед очима у мене
і чую тихий голос:
Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
Чи ж може бути чоловік праведний перед Богом?
Чи може смертний перед своїм Творцем бути чистим?
Чи може смертний перед своїм Творцем бути чистим?
Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
Коли і власним слугам він не йме віри
і в ангелів своїх знаходить недоліки,
і в ангелів своїх знаходить недоліки,
А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
оскільки ж їх більше в тих, що мешкають у глиняних хатинах,
підвалини яких у поросі; у тих, що їх, неначе міль, давлять.
підвалини яких у поросі; у тих, що їх, неначе міль, давлять.
Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянеш, як без слїду зникнуть.
Між ранком та смерком на порох їх стерто,
і не помітиш, як загинули навіки.
і не помітиш, як загинули навіки.