Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Марна се була б надїя, (його спіймати); тільки спогляне на тебе, так і помертвієш.

1

«Марна була б твоя самовпевненість:
уже самий вигляд його валить на землю.

2

Нема такого відважного, хто б посьмів непокоїти його, (хиба тільки я, бо) хто може остоятись перед лицем моїм?

2

Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?

3

Хто менї що дав уперед, щоб я мав віддавати йому? все що є скрізь під небом, все воно моє!

3

Хто був напав на нього й зоставсь цілим?
Ніхто у цілій піднебесній.

4

Не замовчу й про члени його, про силу й красну будову його!

4

Не промовчу й про його члени,
і розповім про його силу незрівнянну.

5

Хто зможе зняти верхню одежу з його, або хто наближиться до подвійних челюстий його?

5

Хто підняв колинебудь перед його одежі?
Хто пройшов крізь його подвійний панцер?

6

Хто ворота в його в пелцї відчинив би? Круг зубів його — страх-трепет, кругом зубів його страх!

6

Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!

7

Крепкі щити (тїло) його — се красота: вони сковані до купи лускою, неначе печаткою твердою;

7

Спина його — щитів шереги,
замкнених щільно, мов камінною печаттю.

8

Одна до одної прилягає так тїсно, що не пройде й воздух проміж них;

8

Один до одного пристає тісно,
так, що між ними повітря не проходить.

9

Одна на другій лежить щільно, щеплені й не розлїплюються.

9

Кожен до кожного щільно прилипає,
вени зрослись докупи нероздільно.

10

Чхне він — аж заблисне, а очі в його, мов війки в ранньої зорі;

10

Чхне він — аж заблисне,

11

З пельки в його виходять, неначе поломє, вискакують огняні искри.

11

З пельки у нього вилітають смолоскипи,
вискакують огненні іскри.

12

З ніздер дим димить, як із кипячого горшка або казана.

12

З ніздер у нього дим виходить,
мов з казана, що на вогні парує.

13

Подихом він роздуває (мов) у кузнї вуголь, а з пащі в його виходить поломє.

13

Своїм подихом він запалив би вугілля,
з пащі у нього полум'я виходить!

14

Сила ж в його в шиї, а вперід його страх.

14

У його шиї сидить сила,
поперед нього жах стрибає.

15

Все мясне в його тїлї, мов злите з собою твердо, (від нїчого) не дрогне.

15

М'язи на його тілі грубі;
як натиснути на них, — не подаються.

16

Серце в його тверде, наче камінь, збите в купу, мов спід у жорнах.

16

Серце його тверде, мов камінь,
тверде, мов спід у жорнах!

17

Як метнеться він, невміраки в страсї, зомлївають із переляку.

17

Як він устане, на хвилі страх надходить;
морські буруни геть утікають.

18

Меч, що вдарить його, одскочить, не вдїє нїчо нї спис, нї стріли нї панцир.

18

Меч ударить його й одскочить,
також і копіє, спис та стріла.

19

Залїзо йому — солома, мідь — трюхле дерево.

19

Залізо йому — солома,
мідь — дерево трухляве.

20

Дочка (стріла) лука не оберне його до втечі, а каміннє з пращі — се йому полова.

20

Вистріл з лука не спонукає його до втечі,
каміння з пращі — то йому полова.

21

Друк — у його бадиллє, а як свисне дарда, він осьміхнеться.

21

Ціп йому, мов стеблина,
а свисне спис, то він собі сміється!

22

Каменюки під ним гострі, а він лежить на зубъї в грязї.

22

Під ним — черепки гострі;
неначе борона, проходить по болоті.

23

Глибиня кипить під ним, мов у казанї, а вода морська — неначе кипуче мастило.

23

Під ним, мов у казані, кипить безодня,
йому море, мов горщик на пахощі.

24

За собою стежку сьвітлу (в водї) зоставляє; глибінь (від піни), як би посивіла.

24

По собі він лишає світлу стежку;
глибінь стає, мов голова сива.

25

Рівнї він на землї не має; він сотворений, щоби не боятись.

25

Рівні він на землі не має,
він створений безстрашним.

26

Згорда вниз на все високе він позирає; усїм гордим він гордує й над ним царює.

26

Він позирає на все гордо:
він цар над усіма гордими звірями!»

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

Йова 41

Йова 41