Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
“Oh that my grief were actually weighed
And laid in the balances together with my calamity!
And laid in the balances together with my calamity!
Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
“For then it would be heavier than the sand of the seas;
Therefore my words have been rash.
Therefore my words have been rash.
Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
“For the arrows of the Almighty are within me,
Their poison my spirit drinks;
The terrors of God are arrayed against me.
Their poison my spirit drinks;
The terrors of God are arrayed against me.
Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
“Does the wild donkey bray over his grass,
Or does the ox low over his fodder?
Or does the ox low over his fodder?
Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
“Can something tasteless be eaten without salt,
Or is there any taste in the white of an egg?
Or is there any taste in the white of an egg?
(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
“My soul refuses to touch them;
They are like loathsome food to me.
They are like loathsome food to me.
О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
“Oh that my request might come to pass,
And that God would grant my longing!
And that God would grant my longing!
О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
“Would that God were willing to crush me,
That He would loose His hand and cut me off!
That He would loose His hand and cut me off!
Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
“But it is still my consolation,
And I rejoice in unsparing pain,
That I have not denied the words of the Holy One.
And I rejoice in unsparing pain,
That I have not denied the words of the Holy One.
Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
“What is my strength, that I should wait?
And what is my end, that I should endure?
And what is my end, that I should endure?
Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
“Is my strength the strength of stones,
Or is my flesh bronze?
Or is my flesh bronze?
Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
“Is it that my help is not within me,
And that deliverance is driven from me?
And that deliverance is driven from me?
До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
“For the despairing man there should be kindness from his friend;
So that he does not forsake the fear of the Almighty.
So that he does not forsake the fear of the Almighty.
Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
“My brothers have acted deceitfully like a wadi,
Like the torrents of wadis which vanish,
Like the torrents of wadis which vanish,
Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
Which are turbid because of ice
And into which the snow melts.
And into which the snow melts.
Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
“When they become waterless, they are silent,
When it is hot, they vanish from their place.
When it is hot, they vanish from their place.
Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
“The paths of their course wind along,
They go up into nothing and perish.
They go up into nothing and perish.
Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
“The caravans of Tema looked,
The travelers of Sheba hoped for them.
The travelers of Sheba hoped for them.
Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
“They were disappointed for they had trusted,
They came there and were confounded.
They came there and were confounded.
Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
“Indeed, you have now become such,
You see a terror and are afraid.
You see a terror and are afraid.
Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
“Have I said, ‘Give me something,’
Or, ‘Offer a bribe for me from your wealth,’
Or, ‘Offer a bribe for me from your wealth,’
І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
Or, ‘Deliver me from the hand of the adversary,’
Or, ‘Redeem me from the hand of the tyrants’?
Or, ‘Redeem me from the hand of the tyrants’?
Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
“Teach me, and I will be silent;
And show me how I have erred.
And show me how I have erred.
Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
“How painful are honest words!
But what does your argument prove?
But what does your argument prove?
Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
“Do you intend to reprove my words,
When the words of one in despair belong to the wind?
When the words of one in despair belong to the wind?
Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
“You would even cast lots for the orphans
And barter over your friend.
And barter over your friend.
Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
“Now please look at me,
And see if I lie to your face.
And see if I lie to your face.
Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
“Desist now, let there be no injustice;
Even desist, my righteousness is yet in it.
Even desist, my righteousness is yet in it.