Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
Якби хтось дійсно зважив [1] мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,
Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.
Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.
Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?
Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?
(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!
О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.
Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.
Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?
Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?
Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.
Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.
Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.
Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,
Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.
Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.
Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.
Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.
Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!
Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.
Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.
Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.
Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.