Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання:
ru
en
Паралельне читання
← (Йова 6)
|
(Йова 8) →
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
Не тяжкий ли труд уготовлен на земле человеку?
Дни его — не дни ли батрака?
Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
Как раб, который жаждет вечерней тени,
как батрак, который ожидает платы,
Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
так и я получил месяцы суеты,
и горькие ночи отпущены мне.
Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
Ложась, размышляю: «Когда я встану?» —
но тянется ночь, и я ворочаюсь до зари.
Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
Червями и язвами плоть одета,
кожа потрескалась и гноится.
Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
Бегут мои дни быстрее ткацкого челнока,
и к концу устремляются без надежды.17
Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
Вспомни, Боже, что жизнь моя — лишь дуновение;
уже не увидеть счастья моим глазам.
Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
Око, что видит меня, не увидит меня вскоре;
будешь искать меня, но меня больше нет.
Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
Как редеет облако и исчезает,
так не выйдет и тот, кто спускается в мир мертвых.18
Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
Не возвратится он больше в свой дом,
и не вспомнит о нем родина его.
Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
Поэтому я не стану молчать —
выговорюсь в скорби духа,
в муке души пожалуюсь.
Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
Разве я море или чудовище морское,
что Ты окружил меня стражей?19
Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
Как подумаю: «Утешит меня постель,
печаль мою ложе развеет»,
Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
так Ты снами меня страшишь
и ужасаешь видениями,
Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
и тогда мне лучше, чтобы прекратилось дыхание, и я умер,
чем пребывать в этом теле.
Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
Я презираю жизнь — все равно мне не жить вечно.
Отступи от меня — мои дни суета.
Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
Кто такой человек, что Ты так его возвеличил,
что обращаешь на него внимание,
Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
что каждое утро посещаешь его
и поминутно испытываешь?
Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
Неужели не отступишь Ты от меня,
не дашь сглотнуть слюну?
А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
Если я согрешил, что Тебе я сделал,
Тебе, о Страж человека?
За что Ты поставил меня Своей мишенью?
За что я стал Тебе20 в тягость?
Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
Почему не простишь моих проступков
и не отпустишь грехов?
Скоро, скоро я лягу в землю;
будешь искать меня, но меня уже не будет.
← (Йова 6)
|
(Йова 8) →