Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
правда! знаю, что так; но как оправдается человек пред Богом?
А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
Если захочет вступить в прение с Ним, то не ответит Ему ни на одно из тысячи.
Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
Премудр сердцем и могущ силою; кто восставал против Него и оставался в покое?
Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
Он передвигает горы, и не узнают их: Он превращает их в гневе Своём;
Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
сдвигает землю с места её, и столбы её дрожат;
Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
скажет солнцу, — и не взойдёт, и на звёзды налагает печать.
Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
Он один распростирает небеса и ходит по высотам моря;
Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
сотворил Ас, Кесиль и Хима, и тайники юга;
Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
Вот, Он пройдёт предо мною, и не увижу Его; пронесётся, и не замечу Его.
Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
Возьмёт, и кто возбранит Ему? кто скажет Ему: «что Ты делаешь»?
Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
Бог не отвратит гнева Своего; пред Ним падут поборники гордыни.
Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
Тем более могу ли я отвечать Ему и приискивать себе слова пред Ним?
Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
Хотя бы я и прав был, но не буду отвечать, а буду умолять Судию моего.
Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
Если бы я воззвал, и Он ответил мне, — я не поверил бы, что голос мой услышал Тот,
Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
Кто в вихре разит меня и умножает безвинно мои раны,
Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
не даёт мне перевести духа, но пресыщает меня горестями.
Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
Если действовать силою, то Он могуществен; если судом, кто сведёт меня с Ним?
Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
Если я буду оправдываться, то мои же уста обвинят меня; если я невинен, то Он признает меня виновным.
Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
Невинен я; не хочу знать души моей, презираю жизнь мою.
Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
Всё одно; поэтому я сказал, что Он губит и непорочного и виновного.
Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
Если этого поражает Он бичом вдруг, то пытке невинных посмевается.
Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
Земля отдана в руки нечестивых; лица судей её Он закрывает. Если не Он, то кто же?
Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
Дни мои быстрее гонца — бегут, не видят добра,
Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
несутся, как лёгкие ладьи, как орёл стремится на добычу.
Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
Если сказать мне: «забуду я жалобы мои, отложу мрачный вид свой и ободрюсь»;
То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
то трепещу всех страданий моих, зная, что Ты не объявишь меня невинным.
А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
Если же я виновен, то для чего напрасно томлюсь?
Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
Хотя бы я омылся и снежною водою и совершенно очистил руки мои,
То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, и возгнушаются мною одежды мои.
Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
Ибо Он не человек, как я, чтоб я мог отвечать Ему и идти вместе с Ним на суд!
І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
Нет между нами посредника, который положил бы руку свою на обоих нас.
Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
Да отстранит Он от меня жезл Свой, и страх Его да не ужасает меня, —