Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.
Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, —
Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.
Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.
Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі — твоєї слави.
Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа.
Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса — твориво рук твоїх.
Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
Спервовіку світу ти заснував землю і небеса — діло рук твоїх.
Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.