Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
Ангели твої в тебе послами, слуги твої — огонь пожираючий.
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне — слугами своїми.
Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
Ти заснував землю на її підвалинах — не захитається по віки вічні.
Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
Вирощуєш траву для скоту, зела — на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
На них гніздяться птиці; бусли — на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для козлів диких, скелї — сховиско лисицям.
Високі гори для кіз диких, скелі — для борсуків притулок.
Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, — повна земля твоїх створінь.
Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
Зішлеш твій дух, — вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, — вони димують.
Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.