Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!
Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—
Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,