Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 104) | (Псалмів 106) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Прославляйте Господа, призивайте імя його, звіщайте між народами дїла його!
  • Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки.
  • Сьпівайте йому, похвальні піснї сьпівайте йому, про всї чудесні творива його думайте-гадайте!
  • Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу?
  • Хвалїтесь імям його сьвятим! Нехай радується серце тих, що шукають Господа!
  • Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас!
  • Шукайте Господа і силу його, шукайте пильно лице його!
  • Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм,
  • Згадайте чудеса його, що творив їх, чудесні знамена й присуди уст його!
  • щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною.
  • Ти, сїмя Авраама, слуги його, ви сини Якова, вибрані його!
  • Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду.
  • Він, Господь, Бог наш; суди його по всїй землї.
  • Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря.
  • Вічно памятає він заповіт свій, те слово, що заповів для тисяча родів.
  • Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу.
  • Свій заповіт з Авраамом і свою клятву, котрою перед Ізааком клявся;
  • Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю;
  • І поставив її законом Якову, вічним заповітом Ізраїлеві,
  • спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога.
  • Глаголючи: Дам тобі землю Канаанську, як пай наслїддя вашого;
  • Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося.
  • Як була їх ще мала горстка, дуже мала, а між ними чужі,
  • Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу.
  • І як вони від народу до народу переходили, з одного царства до другого люду.
  • Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов.
  • Він не допустив нїкому робити їм кривду, і карав за них царів:
  • І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі.
  • Не доторкайтесь моїх помазанників, і не творіть злого пророкам моїм!
  • І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам.
  • І призвав він голод на тую землю; поломив всяке хлїбне стебло.
  • У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого.
  • Післав перед ними чоловіка, проданого, як невільника, Йосифа.
  • І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона.
  • Кайданами сковали його ноги; життє його було в желїзних путах,
  • В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників.
  • Аж поки сповнилось слово його; слово Господнє явило чистоту його.
  • І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові.
  • Післав царь, і випустив його владика народів, і вислобонив його;
  • Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву.
  • Поставив його господарем над своїм домом, і правительом над усїм маєтком своїм.
  • Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті,
  • Щоб князїв його здержував, як знає; і старших його розуму навчав.
  • дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі.
  • Прийшов Ізраїль до Египту, і Яков осївся в землї Хама.
  • І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив.
  • І розмножив дуже Бог людей своїх, і зробив їх сильнїйшими над їх гнобителями.
  • Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову.
  • Допустив же серцю їх ненавидїти нарід його, видумувати напастї проти слуг його.
  • Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу.
  • Післав він Мойсея, слугу свого, Аарона, що вибрав собі його.
  • І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, —
  • Вони творили між ними знамена його і чудеса в землї Хамовій:
  • повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах.
  • Наслав темряву і стало темно, і не противились слову його.
  • І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих.
  • Перемінив воду на кров, і поморив всю рибу їх.
  • І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть.
  • Закишіло в країнї від жаб, у дворах царських.
  • Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть.
  • Сказав він, і роями взялись песячі мухи і комарі у всїх гряницях їх.
  • Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки.
  • Наслав на них град замість дощу, огонь палящий на землю їх;
  • Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав,
  • Побив виноград і фіґове дерево, і поломив деревину в країнї їх.
  • бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами.
  • Сказав, і прийшла сарана і гусениця, тьма тьмою.
  • Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь,
  • І пожерли все, що було зелене в країнї їх, і плоди на полі їх пожерли.
  • а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки.
  • І повбивав всякий перворід в країнї їх, первенцїв всієї сили їх.
  • І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою.
  • Випровадив їх з сріблом та золотом, і не було недужого між поколїннями їх.
  • Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, —
  • Зрадїв Египет, як вони вийшли; бо обняв їх страх перед ними.
  • проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю,
  • Він простер хмару, як покривало, й огонь, щоб ніч осьвітити.
  • опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях.
  • Забажали, і перепелиць післав їм, і хлїбом з неба ситив їх.
  • Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку
  • Розколов скелю і ринула вода, й клекотїла рікою по спеченій землї.
  • і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів.
  • Бо згадав сьвяте слово своє до Авраама, слуги свого;
  • Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку.
  • І випровадив нарід свій з радощами, з торжеством вибраних своїх.
  • Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня.
  • І дав їм землї народів, і забрали в займи труд людей.
  • Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними, коли почув їхні благання.
  • Щоб заповідї його сповняли й закони його хоронили. Аллилуя!
  • І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, —

  • ← (Псалмів 104) | (Псалмів 106) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025