Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Алеф. Блаженний, в кого дорога чесна, хто в законї Господа ходить!
Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.
Блаженний, хто сьвідчення його хоронить, хто цїлим серцем його шукає,
Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.
Ой коли б дороги мої та вели мене, щоб устави твої хоронити!
О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!
Тодї б я не посоромився, на всї заповідї твої зважаючи.
Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.
Буду прославляти тебе, навчаючись законів справедливостї твоєї.
Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.
Повнити му твої устави; не опусти мене зовсїм. Бет.
Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.
Як держати ме чисто парень стежку свою? Коли дбати ме про неї після слів твоїх.
Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
Цїлим серцем моїм шукав я тебе; не дай менї відхилитись від заповідей твоїх!
Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
Слово твоє заховав я в серцї моїм, щоб не согрішити проти тебе.
Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
Благословен будь, Господи! Навчи мене уставів твоїх!
Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
Дорогами сьвідчень твоїх я більш любувався, як найбільшим багацтвом.
Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
Про заповідї твої буду промишляти, і стежок твоїх пильнувати.
Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
В уставах твоїх моє милуваннє; не забуду слова твого. Гімель.
Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.
Твори милість слузї твому, і буду жити і слово твоє хоринити!
Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.
Отвори очі мої, і побачу дива закону твого!
Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!
Я стороннїй на землї, не крий від мене заповідей твоїх!
Я — на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.
Втомилась душа моя від щоденного бажання за присудами твоїми.
Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.
Ти погрозив бутним, проклятим, що відступають від заповідей твоїх.
Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.
Одверни від мене сором і зневагу! Бо я хоронив сьвідчення твої.
Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.
І князї засїдають, змовляються проти мене; слуга ж твій про устави твої промишляє.
Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.
Сьвідчення твої моя роскіш, моя рада. Далет.
Бо твої свідоцтва — моя втіха, вони — мої дорадники.
До пороху пристала душа моя; оживи мене по слову твому.
Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.
Про дороги мої росказав я, і ти вислухав мене; навчи мене уставів твоїх!
Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!
Дай зрозуміти дорогу росказів твоїх, і буду промишляти про дивні дїла твої.
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.
Ниє душа моя від смутку; піддвигни мене, по слову твому!
Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.
Одверни від мене дорогу льживу, і закон твій даруй менї!
Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.
Вибрав я дорогу вірностї, твої присуди поставив перед собою.
Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.
Я пристав до сьвідчень твоїх; Господи, не дай осоромитись менї!
Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!
Пійду дорогою твоїх заповідей, коли зробиш простір серцю мому. Ге.
Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.
Навчи мене, Господи, дороги уставів твоїх, і додержу її до кінця життя.
Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
Дай менї розум, і буду хоронити закон твій, і повнити з цїлого серця.
Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.
Дай ходити стежкою заповідей твоїх! Бо в тому радість моя.
Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.
Нахиляй серце моє до сьвідчень твоїх, а не до користї.
Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.
Одверни очі мої, щоб марноти не бачили! Оживи мене в дорозї твоїй.
Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!
Сповни слово твоє слузї твому, що благовіє перед тобою.
Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.
Одверни від мене сором, котрого я боюся! Твої бо присуди благі.
Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.
Глянь, я бажаю росказів твоїх; оживи мене правдою твоєю. Вав.
Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.
І пошли менї милість твою, Господи, твоє спасеннє після слова твого!
Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
Тодї дам відповідь кепкуючим з мене, бо я вповаю на слово твоє.
І я відповім тим, що кепкують з мене, — бо я звірився на твоє слово.
І не відбери зовсїм слова правди від уст моїх! Бо я вповаю на присуди твої.
Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
І хоронити му закон твій, без устанку, все і по віки.
і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
І буду ходити по широкому просторі; бо я шукав заповідей твоїх.
І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
І перед царями говорити му про сьвідчення твої і не посоромлюсь.
Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва — і не осоромлюся.
І простирати му руки мої до заповідей твоїх, любих менї; і про встанови твої промишляти му. Заїн.
І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, — я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.
Спогадай слова до слуги твого, на котре казав менї вповати!
Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.
Се ж одрада для мене в горю моїм, що слово твоє оживляло мене.
Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.
Бутні над міру посьміялись з мене; та я не відхилився від закону твого.
Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.
Споминаю, Господи, суди твої одвічні, і даю серцю обраду.
Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні — і утішаюсь.
Обгорнув мене гнїв великий на беззаконних, що закон твій покинули.
Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.
Устави твої були пїснями для мене в стороннїй оселї моїй.
Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.
Ночами згадував я імя твоє, Господи, і повнив закон твій.
Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.
Сталось се зо мною, бо я хоронив прикази твої. Х ет.
Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.
Сказав я, Господи, доля моя, повнити слова твої.
Доля моя — Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.
З цїлого серця благав я тебе; будь милостивий для мене, по слову твому!
З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!
Про дороги мої промишляв я, і ноги мої повернулись до сьвідчень твоїх.
Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.
Я спішився і не гаявся, заповідї твої повнити.
Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.
Сїти беззаконних обгорнули мене; та не забув я закону твого.
Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.
О півночі встаю, щоб прославляти тебе за праведні суди твої.
Опівночі я встану тебе прославляти — за твої присуди справедливі.
Товариш я всїм, що бояться тебе, і тим, що прикази твої шанують.
Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.
Милосердя твого, Господи, повна земля; навчи мене уставів твоїх. Тет.
Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.
Добро вчинив єси, Господи, слузї твому, по слову твому.
Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.
Настав мене на розум добрий і пізнаннє! Бо я вірив заповідям твоїм.
Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.
Як ще не був я впокорений, блукав я; тепер же сповняю слово твоє.
Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.
Ти благий і благотворящий; навчи мене твоїх уставів!
Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.
Бутні зновили брехню проти мене; я сповняю твої велїння.
Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,
Серце їх, мов від товщі потовстїло; моя роскіш в законї твому.
їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.
Благо менї, що був я впокорений, щоб уставів твоїх навчитись.
Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.
Луччий для мене закон уст твоїх, як тисячі золота і срібла. Йод.
Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.
Руки твої сотворили і приготовили мене; дай менї розум і навчусь заповідей твоїх.
Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.
Боящіся тебе побачать мене і звеселяться, що я вповав на слово твоє.
Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.
Знаю, Господи, що суди твої справедливі, і що по правдї ти покарав мене.
Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.
Милість твоя нехай буде обрадою для мене, по слову твому до слуги твого!
Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.
Змилосердися надо мною, то буду жити! Бо закон твій моя роскіш.
Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій — моя відрада.
Допусти сором на бутних! Вони бо понижили мене безвинно; я промишляю про велїння твої.
Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.
Нехай обернуться до мене, хто сьвідчення твої знає.
Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва.
Серце моє нехай буде без докору в уставах твоїх, щоб не осоромитись менї. Каф.
Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.
Душа моя тужить за спасеннєм твоїм, я вповаю на слово твоє.
Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.
Очі мої виглядають слова твого, я кажу: коли потїшиш мене?
Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?
Я бо став, мов шкурлат у димі; уставів твоїх я не забув.
Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.
Чи довгий ще вік слузї твому? Коли зробиш суд над гонителями моїми?
Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?
Бутні люде копали яму для мене, вони, що не ходять по закону твому.
На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.
Всї заповідї твої правда. Вони безвинно нападають на мене; допоможи менї!
Усі твої веління — правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!
Мало, що не знищили мене на землї; я ж не покинув заповідей твоїх.
Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.
Оживи мене по милостї твоїй, і буду хоронити сьвідченнє уст твоїх! Ламед.
Живи мене за твоєю ласкою — я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.
На віки, Господи, слово твоє стоїть твердо на небесах.
Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.
З роду в рід правда твоя; ти утвердив землю, і вона стоїть твердо.
Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.
По твоїй волї стоїть все до днешного дня, всї бо речі тобі служять.
За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.
Як би не закон твій, моя роскіш, я в бідї моїй пропав би.
Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.
Нїколи не забуду приказів твоїх; ти бо ними оживив мене.
Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.
Я твій, спаси мене! Бо я сповняв повелїння твої.
Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.
Засїли на мене беззаконники, щоб погубити мене; я ж на сьвідчення твої зважаю.
Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.
У всякої звершеної речі бачив я конець; заповідь же твоя вельми далеко сягає. Мем.
У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.
Як же любий менї закон твій! Цїлий день думка моя про його.
Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.
Мудрійшим став я над ворогів моїх через заповідї твої, вони бо все зо мною.
Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.
Понад усїх учителїв моїх став я розумнїйшим, бо сьвідчення твої на думцї в мене.
Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої — моє розважання.
Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.
Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.
Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.
Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
Які солодкі твої слова для мого піднебіння, — для уст моїх солодші меду!
Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.
Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.
Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.
Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.
Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!
Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!
Прийми ласкаво, Господи, добровільну жертву уст моїх, і навчи мене присудїв твоїх.
Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.
Життє моє безустанно в небезпеці, та не забув я закону твого.
Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.
Заставили безбожні клїтку на мене, та я від приказів твоїх не відхилився.
Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.
Сьвідчення твої як спадьщину вічну взяв я, вони бо радість серця мого.
Твої свідоцтва — спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.
Я наклонив серце моє, повнити устави твої вічно аж до кінця. Самех.
Я нахилив моє серце виконувати твої установи повіки й на кожнім кроці.
В кого серце подвійне, ненавиджу, і закон твій люблю.
Я ненавиджу двоєдушних, а люблю — закон твій.
Ти єси мій притулок і щит мій; на слово твоє вповаю.
Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
Ідїть геть від мене, ви беззаконні, а я хоронити му заповідї Бога мого.
Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
Допоможи менї по слову твому, щоб жити менї, і не дай осоромитись в надїї моїй!
Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
Підопри мене, і я спасуся, і буду все пильнувати устави твої.
Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
Ти всїх відкинув, що від уставів твоїх відхилились, бо мантїйства їх льживі.
Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда — їхня думка.
Як жужлї, так відгорнув ти всїх беззаконників землї, тому люблю я сьвідчення твої.
Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
Від страху перед тобою жахається тїло моє, і судів твоїх я боюся. Аїн.
Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.
Творив я суд і справедливість; не віддай мене ворогам у руки!
Я творив суд і справедливість, — гнобителям моїм мене не видай.
Слузї твому будь порукою до доброго; не дай бутним пригнїчувати мене!
Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.
Очі мої нетерплячо визирають спасення твого, і слова справедливостї твоєї.
Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.
Яви ласку твою слузї твому, і навчи мене уставів твоїх.
Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.
Я твій слуга, дай менї зрозуміннє, і пізнаю сьвідчення твої.
Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.
Тому люблю заповідї твої над золото і над щире золото.
Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.
Тому всї прикази твої вважаю зовсїм правими; ненавиджу кожну стежку льживу. Пе.
Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.
Дивні сьвідчення твої, тому хоронить їх душа моя.
Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.
Обявлене слово твоє просьвічує, дає зрозуміннє людям простодушним.
Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.
Устами отвертими лакнув я, бо заповідей твоїх бажав.
Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.
Повернися до мене і помилуй мене, як милуєш тих, що імя твоє люблять.
Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.
Утверди шаги мої в слові твоїм, і не дай неправотї запанувати надо мною!
Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
Вибави мене з неволї людської, то буду сповняти велїння твої.
Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.
Засьвіти лицем твоїм над слугою твоїм, і навчи уставів твоїх!
Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.
Потоком плинуть сльози з очей моїх, бо люде не хоронять закону твого. Цаде.
Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.
Справедлив єси, Господи, і праві суди твої.
Ти — справедливий, Господи, і праві твої присуди!
Ти заповідав сьвідчення твої в справедливостї і в повній вірностї.
Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.
Ревність моя сушить мене, напасники бо мої забули слова твої.
Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.
Слово твоє випробоване, і любе слузї твому.
Глагол твій — понад усяку пробу, і слуга твій його любить.
Малий я і мізерний; та не забув приказів твоїх.
Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.
Справедливість твоя, вічна справедливість, і закон твій правда.
Справедливість твоя — справедливість вічна, і закон твій — правда.
Скорбота і горе постигли мене; та заповідї твої роскіш моя.
Напасть і горе на мене напосіли, веління твої — моя відрада.
Справедливість сьвідчень твоїх вічна; дай менї зрозуміннє, і жити му! Коф.
Свідоцтва твої — вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.
З цїлого серця кликав я; вислухай мене, Господи! Устави твої хоронити му.
З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! — я установи твої буду пильнувати.
До тебе кликав я; спаси мене і сьвідчення твої сповняти му.
До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.
Перед досьвітом вставши, благав я; вповав на слово твоє.
Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.
Очі мої випереджували сторожу нічню, щоб над словом твоїм промишляти.
Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.
Почуй голос мій по милостї твоїй; Господи, по суду твому оживи мене.
Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.
Приближились ті, що задумали лихо; від закону твого вони далеко стали.
Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.
Близько єси, Господи, і всї заповідї твої правда.
Близько єси, о Господи, і всі твої веління — правда.
Від давна знаю із сьвідчень твоїх, що ти утвердив їх на віки. Реш.
Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.
Споглянь на горе моє і вибави мене! Я бо не забув закону твого.
Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
Заступи справу мою і визволи мене! Оживи мене по слову твому!
Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
Далеко від беззаконних спасеннє, вони бо не дбають про устави твої.
Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
Велика милість твоя, Господи; оживи мене по правосуддю твому.
Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
Багацько в мене напасників і гнобителїв моїх; від сьвідчень твоїх я не відхилився.
Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
Бачив я невірних, і вони були огидою для мене, бо не хоронили слова твого.
Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
Дивись, як я люблю велїння твої; по милостї твоїй, Господи, оживи мене!
Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
Основа слова твого правда, і всякий присуд справедливостї твоєї вічній. Шін.
Початок твого слова — правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.
Безвинного гонили мене дуки; та слова твого боїться серце моє.
Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.
Радїю словом твоїм, як той, хто здобич велику находить.
Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.
Брехню ненавиджу й гидую нею; закон твій люблю я.
Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.
Сїм раз у день хвалю тебе за присуди справедливостї твоєї.
Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.
Великим спокоєм радуються ті, що люблять закон твій і нема для них спотикання.
Глибокий мир тим, що закон твій люблять, — вони не спіткнуться.
Я вповав на спасеннє твоє, Господи, і сповняв заповідї твої.
Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.
Душа моя хоронила сьвідчення твої, і вони менї вельми любі.
Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.
Твої велїння і сьвідчення сповняв я, всї бо дороги мої перед тобою. Тав.
Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.
Моє благаннє нехай прийде близько до тебе, Господи! Дай менї зрозуміннє, по слову твому.
Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.
Моє моленнє нехай дійде до тебе! Вирятуй мене, по слову твому.
Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.
Уста мої віддадуть хвалу тобі, коли навчиш мене уставів твоїх.
Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.
Язик мій грімко промовить слово твоє, всї бо заповідї твої справедливість.
Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління — справедливі.
Простягни руку твою на поміч менї! Твої бо велїння вибрав я.
Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.
Тужив я за спасеннєм твоїм, Господи, і закон твій роскіш моя.
Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій — моя відрада.
Дай жити душі моїй, і буде тебе хвалити, і присуди твої нехай поможуть менї!
Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.