Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Молитва Давидова. В ислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.
            Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
            Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.
            то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
            Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув — і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.
            Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого, Він башта моя!
            В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.
            Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
            Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.
            Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
            До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.
            Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
            Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.
            В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
            Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене
            Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
            Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.
            із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
            Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.
            Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
            Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.
            Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
            Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.
            Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
            Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,
            Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
            Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.
            І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!