Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Псальма Давидова на спомин. Господи, не картай мене в гнїві твому, не карай у досадї твоїй.
Для дириґента хору. Єдуту́на. Псалом Давидів.
Бо стріли твої прошибли мене, і рука твоя спустилась на мене.
Я сказав: „Пильнувати я буду доро́ги свої, щоб своїм язико́м не грішити, накладу я вузде́чку на уста свої, поки передо мною безбожний.
Нема здорового місця на моїм тїлї задля гнїву твого; нема спокою в костях моїх задля гріха мого.
Занімів я в мовча́нні, замовк про добро, а мій біль був подра́жнений.
Бо несправедливостї мої спали на голову мою, як тягарь великий, вони затяжкі для мене.
Розпалилося серце моє у моє́му нутрі, палає огонь від мого розду́мування. Я став говорити своїм язико́м:
Смердять, гниють рани мої задля нерозуму мого.
„Повідоми́ мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру́!“
Я скорчився, над міру зігнувся; сумуючи, цїлий день похожаю.
Ось відмі́ряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо́ проти Тебе, і тільки марно́та сама — кожна люди́на жива! Се́ла.
Бо стегна мої ранами зовсїм покриті, і нема здорового місця на тїлї моїм.
У темно́ті лиш ходить люди́на, клопо́четься тільки про ма́рне: грома́дить вона, — та не знає, хто зво́зити буде оте!
Я знемігся і занепав надто, я ридаю від жалю серця мого.
А тепер на що́ маю наді́ятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона!
Господи, перед тобою все бажаннє моє, і зітханнє моє не є перед тобою закрите.
Від усіх моїх про́гріхів ви́зволи мене, не чини мене по́сміхом для нерозумного!
Серце моє бьється, опустила мене моя сила, і сьвітло очей моїх, вже й його нема в мене.
Занімі́в я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, —
Мої други й побратими мої оддалеки стали від нужди моєї; і родина моя стоїть оподаль.
забери Ти від мене Свій до́торк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь.
А ті, що наважили на життє моє, заставили сїла для мене; і ті, що бажають нещастя мого, говорять, як зробити менї пакість, вони цїлий день про зраду міркують.
Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла.
Я ж, як глухий, не чую, і як нїмий, що уст своїх не отворить.
Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй блага́ння моє, не будь мовчазни́й до моєї сльози́, бо прихо́дько я в Тебе, мандрівни́к, як батьки́ мої всі!