Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Проводиреві хора: На Шошанїм. Давидова. С паси мене, Боже, бо повідь займає душу мою!
Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
Загруз я в глибокому болотї і нема в йому дна; попав на глибину, і бистрінь заливає мене.
Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
Я знемігся від поклику, гортань моя висохла; втомились очі мої, визираючи Бога мого.
Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
Більше ненавидящих мене безвинно, як волосся на голові в мене; потужні мої губителї, що без причини ворогують на мене; чого я не загарбав, те мусїв я дати.
Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
Ти, Боже знаєш мій нерозум, і провини мої не закриті перед тобою.
Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити — ворогів моїх брехливих — сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
Не дай же через мене осоромитись тим, що вповають на тебе, Господи, Боже сил небесних! Не дай осоромитись через мене тим, що шукають тебе, Боже Ізраїля!
Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
Бо за тебе терплю зневагу, і сором покрив лице моє!
Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
Чужим став я братам моїм, і чужинцем синам матері моєї.
За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
Бо ревність для дому твого ізсушила мене, і зневага тих, що тебе зневажають, впала на мене.
Чужий я став і братам рідним; сторонній — синам матері моєї.
Коли я плакав і душа віддалась посту, то й те було менї в наругу.
Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
Надїв я волосїнницю, і стався їм приповідкою.
Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
Сидячі у воротах мають помовку про мене; складають піснї на підпитку.
Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
Я ж, Господи, — молитва моя до тебе, в час благоволення твого. Боже, по великостї милосердя твого вислухай мене, по правдї спасення твого!
Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
Витягни мене з болота, не дай менї потонути! Дай менї вирятуватись від ненавидників моїх, і з глибинї вод.
Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
Бистрінь водяна нехай не затопить мене, і глибінь не проковтне мене, й яма роззявлена нехай не затулить челюстей своїх.
Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
Вислухай мене, Господи, велика бо твоя милість; поглянь на мене по великостї милосердя твого.
Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
І не одвертай лиця твого від слуги твого, я бо в тїснотї; вислухай мене скоро!
Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
Приближися до душі моєї, вирятуй її; спаси її задля ворогів моїх!
і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом
Ти знаєш мою наругу, і зневагу мою, і сором мій; всї гнобителї мої перед тобою.
Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
Від наруги серце мов розбилось, я став вельми нужденний; ждав я милосердя, не дождався, і потїшителїв, та не знайшов нїкого.
Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
До страви моєї вкинули вони жовч, а прагнущого оцтом мене напували.
Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, — та не знайшов нікого.
Стіл їх нехай буде сїттю перед ними, і що на благо людям, нехай на петлю їм обернеться.
Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
Нехай в очах їм почорнїє, щоб не бачили сьвіта, і литки їх нехай їм завсїди трясуться.
Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, — сіттю.
Висип на них ярость твою, і поломя гнїву твого нехай обгорне їх!
Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
Спустошеннє нехай спаде на оселю їх; в наметах їх щоб не осталось нї одного живого!
Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
Вони бо знущаються над тим, кого ти покарав, втїшаються болями ранених твоїх.
Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
Полїчи їм неправду їх до неправди, і не дай їм увійти в правду твою.
Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
Нехай вичеркнуться з книги живих, і не будуть записані вкупі з праведними!
Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
Я ж бідний і горе менї; спасеннє твоє, Боже, нехай вислобонить мене!
Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
Буду прославляти імя Боже піснями, величати його хвалою.
Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
Буде се любійше Господеві над бики, над теля рогате з росколеними ратицями.
Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
Побачать впокорені, вони звеселяться; ви, що шукаєте Бога, нехай оживе серце ваше!
І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
Господь бо слухає бідних, і не одвертаєсь від попавших в неволю.
Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
Да восхвалять його небеса і земля, моря і все, що там живе-кишить.
Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
Бог бо спасе Сиона, і збудує городи Юдейські; і мати муть там оселю і займаньщину.
Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.